ТАМАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
Тама́ра (жіноче ім’я)
запозичення з гебрайської мови;
гебр. Tāmā́r, букв. «фінікова пальма»;
споріднене з ар. tāmāra «тс.»;
р. бр. болг. Тама́ра, ч. слц. Tamara, стсл. Тамара, Тамарь, Өамара;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Θама́ръ
«долон(я)...»
(1627)
Та́ма
То́ма
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tāmāra «тс.» | арабська |
| Тама́ра | білоруська |
| Тама́ра | болгарська |
| Tāmā́r | гебрайська |
| Тама́ра | російська |
| Tamara | словацька |
| Тамара | старослов’янська |
| Тамарь | старослов’янська |
| Өамара | старослов’янська |
| Tamara | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України