ТАДІЇВ — ЕТИМОЛОГІЯ

Таде́й (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької (частково з латинської) мови;
гр. Θαδδαĩος (лат. Thaddaeus, Thaddeus) загальноприйнятого пояснення не має;
виводиться від гебр. Taddáy, очевидно, пов’язаного з арам. tĕdhayyā́ (мн.) «груди» (Klein 1597);
зіставляється також з гебр. taddē «хвала» (Вл. імена 91; Спр. личн. имен 465);
р. Фаде́й, бр. Фадзе́й, Тадзе́й, п. Tadeusz, ч. Tadéaš, слц. Tadеáš, болг. Таде́й, м. Тадеj, схв. Та́де, Та̀диjа, слн. Tadej, стсл. Тадєи, Тадѣи, Fадөи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Та́дик
Таді́й
Фаде́й
Ѳаддѣй (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
t<SUP>ĕ</SUP>dhayyā́ «груди» (мн.)(Klein 1597) арамейська
Фадзе́й білоруська
Тадзе́й білоруська
Таде́й болгарська
Taddáy гебрайська
taddē «хвала» гебрайська
Θαδδαĩος (лат. Thaddaeus, Thaddeus) грецька
Thaddaeus латинська
Thaddeus латинська
Тадеj македонська
Tadeusz польська
Фаде́й російська
Та́де сербохорватська
Та̀диjа сербохорватська
Tadеáš словацька
Tadej словенська
Тадєи старослов’янська
Тадѣи старослов’янська
Fадөи старослов’янська
Tadéaš чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України