СУСОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
су́слик «ховрах, Citellus Ok.» (зоол.)
псл. susъlъ, утворене за допомогою суфікса -ъlъ від звуконаслідувального кореня *sus- (наслідування свисту звірка);
пов’язане зі звуконаслідувальними цсл. сысати «шипіти, сичати, свистіти», болг. съ́скам «шипіти, сичати», двн. sūsōn, sūsan «дзижчати, шипіти, сичати», дінд. suṣ «пихтіти, важко дихати»;
пор. лтс. susuris «сіра або чорна землерийка», susers «лісова миша»;
непереконливим є пов’язання з sъsati «ссати» (Iljinskij Jagić-Festschr. 293; Младенов 617), незважаючи на бр. [су́слік] «дитина, що ссе груди», [су́сліць] «ссати»;
не витримує критики припущення (Радлов IV 782; Макарушка 13; Paasonen FUF 2, 131; Ramstedt 339) про запозичення з тюркських мов (пор. кипч. sausar «куниця», чаг. тат. каз. сусар, кирг. монг. суусар, калм. sūsr̥ «тс.»);
р. су́слик, бр. су́слік, др. сусълъ (сусолъ), п. suseł, ч. sysel, слц. sysel’, вл. suslik, болг. съ́сел;
Фонетичні та словотвірні варіанти
су́сел
су́сель
су́сол
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| су́слік «дитина, що ссе груди» | білоруська |
| су́слік | білоруська |
| съ́скам «шипіти, сичати» | болгарська |
| съ́сел | болгарська |
| suslik | верхньолужицька |
| sūsōn | давньоверхньонімецька |
| suṣ «пихтіти, важко дихати» | давньоіндійська |
| сусълъ (сусолъ) | давньоруська |
| susuris «сіра або чорна землерийка» | латиська |
| suseł | польська |
| susъlъ | праслов’янська |
| су́слик | російська |
| sysel' | словацька |
| сысати «шипіти, сичати, свистіти» | церковнослов’янська |
| sysel | чеська |
| -ъlъ (наслідування свисту звірка) | ? |
| sūsan «дзижчати, шипіти, сичати» | ? |
| susuris «сіра або чорна землерийка» | ? |
| susers «лісова миша» | ? |
| sъsati «ссати» | ? |
| су́сліць «ссати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України