СТРІЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стрі́чка
очевидно, др. *строчька «смужка», похідне від строка «поцяткована (поколота) смужка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрічка́р
«виготовлювач стрічок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *строчька «смужка» | давньоруська |
| строка «поцяткована (поколота) смужка» | давньоруська |
остро́ки «діри в постолах для волок; клапті з черевиків; кошлаті волокна, клапті»
похідне утворення від *строка «стьожка, смужка», яке зберігається у строка́тий, зменш. стрі́чка (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
остро́вки
«діри в постолах для волок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *строка «стьожка, смужка» | ? |
| строка́тий | ? |
| стрі́чка | ? |
сті́чка «стрічка»
очевидно, результат контамінації слів стьо́жка і стрі́чка «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стьо́жка «тс.» | українська |
| стрі́чка | українська |
стрі́чки «півники садові, Iris germanica L.» (бот., мн.)
неясне;
можливо, пов’язане зі стри́ка́ти «колоти» (за ознакою гострих листків);
Фонетичні та словотвірні варіанти
стрічкове́ць
«іберійка зонтична, Iberis umbellata L. Нед, Mak; іберійка кримська, Iberis taurica L. Mak»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стри́ка́ти «колоти» (за ознакою гострих листків) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України