СТРИБОГ — ЕТИМОЛОГІЯ
Стри́бо́г «бог вітрів у східних слов’ян»
очевидно, запозичення з давньоіранської мови;
пор. сперс. Śribaγa-‹ *Strībaγa- «величний бог», у якому компонент śrī- відповідає дінд. śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок», а baγa–- псл. bogъ «бог»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з псл. strojiti «влаштовувати» (Meillet RSl 6, 168), із стриба́ти і нвн. streben «прагнути» (Brückner KZ 50, 195), з лит. styrẽti «бути жорстким», styr̃ti «ставати жорстким» (Jagić AfSlPh 5, 4), виведення від псл. sъtьri «зітри, знищ» (Зеленин ИОРЯС 8/4, 268), від іє. *ster- «розстилати, розсівати» (Преобр. ІІ 398; Jakobson IJSLP 1/2, 272), від іє. *pǝtēr bhagos «бог-отець» (Вей ВЯ 1958/3, 96–97), від іє. *ser- «текти, рухатися, бігти» (Moszyński PZJP 123; Ondruš Sborník filoz. fak. University Komensk. 10, 90);
р. Стри́бо́г, бр. Стры́бо́г, др. Стрибогъ «тс.», Стрибожь «Стрибожий»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Стры́бо́г | білоруська |
śri- «блиск, світло вогню, сонця, світанок» | давньоіндійська |
Стрибогъ «тс.» | давньоруська |
Стрибожь «Стрибожий» | давньоруська |
*ster- «розстилати, розсівати» | індоєвропейська |
*pǝtēr bhagos «бог-отець» | індоєвропейська |
*ser- «текти, рухатися, бігти» | індоєвропейська |
styrẽti «бути жорстким» | литовська |
styr̃ti «ставати жорстким» | литовська |
streben «прагнути» | нововерхньонімецька |
bogъ «бог» | праслов’янська |
strojiti «влаштовувати» | праслов’янська |
sъtьri «зітри, знищ» | праслов’янська |
Стри́бо́г | російська |
Śribaγa- «величний бог» | середньоперська |
*Strībaγa- «величний бог» | середньоперська |
śrī- | середньоперська |
baγa- | середньоперська |
стриба́ти | українська |
Во́лос «давньоруський язичеський бог худоби»
ряд учених розрізняли імена Во́лос і Ве́лес і вважали їх назвами різних богів (Фасмер І 287), але більше підстав вважати їх варіантами одного імені бога, якому стародавні слов’яни приписували мирні, господарські функції;
якщо назви богів Стрибо́г і Перу́н мають відповідності в інших індоєвропейських мовах, то ім’я Во́лос/Ве́лес є виключно слов’янським терміном, утвореним, очевидно, від псл. *vels-/*vols-, пов’язаного з *volstь «власть, влада», *volděti «володіти»;
р. Во́лос, Ве́лес, др. Волосъ, Велесъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ве́лес
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Волосъ | давньоруська |
*vels-/*vols- | праслов’янська |
Во́лос | російська |
Ве́лес | українська |
Велесъ «тс.» | українська |
Во́лос | ? |
Ве́лес | ? |
Стрибо́г | ? |
Перу́н | ? |
Во́лос | ? |
Ве́лес | ? |
*volstь «власть, влада» | ? |
*volděti «володіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України