СТОП — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з англійської мови;

англ. stop «зупинити, затримати, припинити» зводиться до сангл. stuppen «тс.», спорідненого з снн. stoppen «тс.; набивати, начиняти», двн. stopfōn, нвн. stopfen «тс.»;

р. бр. болг. м. стоп, п. ч. слц. stop, схв. сто̏п, слн. stа̏p «тс.»;

псл. *stъl̥pъ «стовп; колода; опора», пов’язане з *stъl̥bъ «тс.»;

споріднене з лит. stul˜pas «стовп», лтс. stùlps «тс.; гомілка, литка», stulpe «середня кістка ноги», дісл. stolpi «стовп, колона», снн. stolpe «колода, балка; стовп», снн. stulpe «кришка горщика», гол. stulp, stolp «скляний ковпак»;

іє. *stelp- «стовп» ‹ *stel- «ставити»;

р. м. столп, бр. стоўп, др. стълпъ, п. нл. słup, ч. sloup, ст. stlúp, slúp, слц. stĺp, вл. stołp, полаб. ståup «олтар», болг. стълп «стовп», схв. сту̑п, слн. stа̏lp, стсл. стлъпъ;

іє. *tep- «бути теплим»;

споріднене з дінд. tápati (tápyati) «нагріває(ться), горить», tāpáyati «спалює», ав. tāpayeiti «тс.», лтс. patape «бурулька; краплі, капіж»;

псл. topiti «нагрівати, опалювати; плавити», пов’язане чергуванням голосних з teplъ «теплий»;

р. топи́ть, бр. тапі́ць, п. topić «розтоплювати, плавити», ч. topiti «опалювати, нагрівати, [розтоплювати, плавити]», слц. topit’ «розтоплювати, плавити», нл. topiś «опалювати, нагрівати», болг. топя́ «розтоплювати, плавити», м. топи, схв. то̀пити «тс.», слн. topíti «нагрівати; плавити»;

слов’янські форми із значенням «віршова стопа», очевидно, є пізньою калькою гр. (атт.) πούς «тс.», первісно «нога; підніжжя, підошва; ніжка, підставка», лат. pes «віршова стопа», первісно «нога, ступня; ніжка, хід, рух; площа; міра»;

іє. *steb(h)-/stemb(h)-/step-/stemp-;

споріднене з лит. stapótis «зупинитися», pãstapas «стовп», stẽpinti «зміцнити», stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз, крихітка», дінд. sthāpayati «ставить», свн. stapf(e) «крок, слід ноги», двн. stapf(o), staffo, снн. stappe, снідерл. гол. дфриз. stap «тс.; крок, хода», дангл. stœpe «крок; хода; ступінь», дісл. stapi «висока крута скеля»;

псл. stopa «підошва (ноги); слід ноги (ступні); слід», пов’язане чергуванням голосних із stepenь «ступінь», stǫpenь «тс.», stǫpati «ступати»;

р. стопа́ «стопа, ступня; стара міра кількості паперу; стара міра місткості посудини для вина; давня міра довжини; одиниця виміру віршованих рядків», бр. стапа́ «одиниця рахування паперу; одиниця виміру віршованих рядків», др. стопа «ступня, підошва ноги; нога; крок; слід; долоня», п. stopa «стопа, ступня; слід; міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», ч. stopa «ступня; підошва, слід; стара міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», слц. stopa «стопа, ступня; стара міра довжини; віршова стопа», вл. stopa «нога; слід (ноги); ступня; крок, хода; підошва (ноги); фут; віршова стопа», нл. stopa «слід, ступня; крок, хода; нога, фут», полаб. stüpă «ступня», болг. стъпа́ло «ступня; нижня частина панчохи; ступінь», стъ́пка «слід; крок; віршова стопа», м. стапалка «ступня, слід ступні», стапало «ступня», стапка «крок; віршова стопа; одиниця міри», схв. ста̏па «стопа (ноги); слід; ступня; фут; крок; віршова стопа», слн. stópa «крок, слід, стопа», stopáj, stopínja «тс.», stopálo «стопа, ступня», stópica «віршова стопа», стсл. стопа «слід, стопа, крок»;

гол. нн. stapel «поміст і споруда для спуску на воду суден», як і снн. снідерл. stāpel «підпора, жердина; фундамент», споріднені з дангл. stapol «підпора», дфриз. stapul, stapel «фундамент; колода, блок», двн. staffal «фундамент; крок; ступінь», stafful, stapfal «тс.», дісл. stǫpull «підпора», дангл. stōpel «слід», двн. stuof(f)a «ступінь», stapfo (staffo) «слід ноги», свн. stapfe «тс.», stuofe «слід; підпорна плита», гол. stoep «ґанок», дфриз. stap «крок; слід ноги (ступні)», що виводяться від іє. *steb(h)- «ступати, іти», представленого також у псл. stopa, stǫpenь, укр. стопа́, сту́пі́нь;

через посередництво російської мови запозичено з голландської або нижньонімецької;

р. бр. ста́пель, п. stapel, болг. ста́пел, схв. стапел;

запозичення з російської мови;

р. сто́пка «маленький стакан, чарка, бокал», очевидно, є зменшувальною формою від стопа́ «старовинна велика посудина на вино, великий стакан з розтрубом»;

бр. сто́пка «тс.»;