СПИС — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
спис «холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку; мисливська зброя, рогатина; гімнастичний прилад»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spisa «спис», (заст.) spis «тс.» походить від нім. Spiess «спис, піка; рожен», що продовжує свн. двн. spiӡ, споріднене з дангл. spitu «рожен», сангл. spite, spyte, англ. spit, снідерл. spit, spet, гол. spit «тс.» та з нім. spitz «гострий, шпилястий, кінчастий», двн. spizzi «тс.», генетично пов’язаними з іє. *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки також виводяться тох. A spin-ae «кілочок, гак», лат. spīna «терен; колючка; хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спи́са
«спис»
списи́ця
«ратище піки»
спи́сник
«воїн, озброєний списом»
(іст.)
списува́тий
«списоподібний»
спи́ся
«тс.»
спі́са
«остень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spit | англійська |
| spit «тс.» | голландська |
| spitu «рожен» | давньоанглійська |
| spiӡ | давньоверхньонімецька |
| spizzi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *(s)pei- | індоєвропейська |
| *(s)pi- «щось гостре» | індоєвропейська |
| spīna «терен; колючка; хребет» | латинська |
| Spiess «спис, піка; рожен» | німецька |
| spitz «гострий, шпилястий, кінчастий» | німецька |
| spisa «спис» | польська |
| spis «тс.» | польська |
| spite | середньоанглійська |
| spyte | середньоанглійська |
| spiӡ | середньоверхньнімецька |
| spit | середньонідерландська |
| spet | середньонідерландська |
| spin-ae «кілочок, гак» | тохарська А |
писа́ти
псл. рьsati, пов’язане з рьstrъ «перістий»;
споріднене з лит. ріẽšti «малювати», прус. реіsāi «пишуть», дінд. piś-, piṁśáti «вирубує, прикрашає, формує», ав. paēs- «розмальовувати, прикрашати», дперс. nіpіštanay «писати», перс. nіvіštan, ос. finsun, fyssyn «тс.», тох. А pek- «малювати», В paik- «тс.», гот. faihs «перістий, строкатий», двн. fēh, дангл. fеh «тс.», лат. pingere «малювати», гр. ποικίλός «перістий»;
іє. *peik῀-, *pik῀- «прикрашати, робити строкатим»;
відбулося перенесення значення від «малювати, пестрити, фарбувати» (яке зберігається в переважній більшості слов’янських мов, напр. укр. пи́санка «крашанка» та ін.) до «писати»;
р. писа́ть, бр. піса́ць, др. писати, п. вл. pisać, ч. psáti, слц. písat’, нл. pisaś, болг. пи́свам «пишу», м. пише, схв. пи́сати, слн. рísáti, стсл. пьсати, писати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безписьме́нний
«неграмотний»
ви́пис
ви́писка
ві́дпис
відпи́ска
впис
впи́ска
до́пис
до́пи́ска
допи́сувач
«кореспондент»
за́пис
запи́ска
за́пи́сни́к
«книжечка для записів; [протокол Ж]»
записни́чий
«протоколіст»
запи́сувач
за́пись
«запис»
на́дпис
надпи́ска
надписни́й
на́дпись
на́пис
невипи́саний
«який важко або неможливо описати»
непи́саний
неписьме́нний
неписьме́нність
одпись
«письмова відповідь»
о́пи́с
опи́ска
о́писка
«барвник у гончарів»
опи́сувач
переза́пис
пе́ре́пис
пере́пи́ска
переписни́й
переписува́тель
«переписувач»
перепи́сувач
пе́репись
писа́к
«металевий різець для різьби по дереву; [писака; залізне клеймо бондаря]»
писа́ка
пи́са́ло
«перо; [олівець, все, чим пишуть Нед]»
писа́льний
пи́сальце
«інструмент для розмальовування писанок»
пи́саний
писани́на
писа́нка
«портрет, картина»
пи́санка
«крашанка»
писанка́р
«той, хто розмальовує писанки»
писа́ння
пи́сар
писаре́нко
«син писаря»
писари́на
«писар»
(знев.)
писари́стий
«різнокольоровий, перістий»
писа́рити
«бути писарем»
писари́ха
«дружина писаря»
писарі́вна
«дочка писаря»
писа́рка
«писарство, служба писаря»
пи́сарка
«дружина писаря; [жінка, яка розписує писанки О]»
писарня́
«писарі»
(зб.)
пи́са́рня
«канцелярія»
пи́са́рство
«посада писаря»
пи́са́рський
писарча́
«молодий початкуючий писар»
писа́рчити
писарчу́к
«син писаря, молодий писар»
пи́сарша
«дружина писаря»
писарюва́ти
«тс.»
писа́стий
«прикрашений вишивкою»
писа́тель
«письменник»
писа́тельство
«заняття літературною працею»
писа́чка
«паличка для розписування підошов Г; прилад, яким розписують писанки О; фумель, лощило (інструмент для лосніння шкіри у шевців) Нед»
писачо́к
«інструмент для орнаментування металу»
писе́мко
«лист»
(зменш.)
писе́мний
писе́мність
писе́мство
«література, письменство»
писемце́
«тс.»
писе́ць
«у Давній Русі переписувач і упорядник ру-кописних книг; [письменник Нед]»
писо́вня
«правопис»
пи́сувати
«часто писати»
пису́лька
«цидулка»
пису́ля
«писака Нед; цидулка Бі; ряба корова О»
писце́вий
(у виразі писцеві книги)
пи́сче
«плата за писання»
писчик
«грифель»
письма́к
«письменна людина; письменник»
письма́цтво
«письменництво»
(знев.)
письма́ченє
«початкова освіта, грамота»
письма́чити
«вчити грамоті»
письмена́
письме́нець
«письменник»
пи́сьме́нний
письме́нник
письме́нництво
письменни́чий
«письменницький»
письме́нність
письме́нство
«література; грамота; писемність»
письме́нський
«письмовий»
письмо́
«писемність; грамота; лист; рукопис»
письмо́вець
«письменник»
(заст.)
письмо́вий
письмо́вник
«збірник зразків для листування»
(заст.)
письмо́вність
«письменність»
пи́щик
«перо для писання»
пі́дпис
підпи́сар
«помічник писаря»
(заст.)
підписа́рчий
«тс.»
пі́дпи́ска
підпи́сни́й
підпи́сок
«писарчук; канцелярист»
підпи́счик
«тс.»
пісули́стий
«цяткований»
пісу́ля
«ряба корова»
пісьма́к
«письменна людина»
піся́г
«смуга на шкірі тварини від удару»
піся́га
«тс.»
по́пис
«список, перелік»
при́пис
приписа́нець
«той, що заново приписався до громади»
при́пи́ска
приписни́к
про́пис
пропи́ска
прописни́й
пропи́сочний
про́пись
«напис; пропис»
ро́зпис
розпи́ска
спис
«список; опис»
списа́тель
«переписувач»
(іст.)
списне́
«плата за рекомендований лист»
спи́сок
у́пи́с
«вписування; список; зміст Нед»
уписний
«той, що вписується»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paēs- «розмальовувати, прикрашати» | авестійська |
| піса́ць | білоруська |
| пи́свам «пишу» | болгарська |
| pisać | верхньолужицька |
| faihs «перістий, строкатий» | готська |
| ποικίλός «перістий» | грецька |
| fеh «тс.» | давньоанглійська |
| fēh | давньоверхньонімецька |
| piś- | давньоіндійська |
| piṁśáti «вирубує, прикрашає, формує» | давньоіндійська |
| nіpіštanay «писати» | давньоперська |
| писати | давньоруська |
| *peik῀- | індоєвропейська |
| *pik῀- «прикрашати, робити строкатим» | індоєвропейська |
| pingere «малювати» | латинська |
| ріẽšti «малювати» | литовська |
| пише | македонська |
| pisaś | нижньолужицька |
| finsun | осетинська |
| fyssyn «тс.» | осетинська |
| nіvіštan | перська |
| pisać | польська |
| рьsati | праслов’янська |
| рьstrъ «перістий» | праслов’янська |
| реіsāi «пишуть» | прусська |
| писа́ть | російська |
| пи́сати | сербохорватська |
| písat' | словацька |
| рísáti | словенська |
| пьсати | старослов’янська |
| писати | старослов’янська |
| pek- «малювати» | тохарська А |
| paik- «тс.» | тохарська В |
| psáti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України