СОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дев'ятсо́т
слово виникло в українській мові із словосполучення дев’ять сот, пор. стсл. девѧть сътъ та аналогічні сполучення в деяких сучасних слов’янських мовах;
форма com (sъtъ) була родовим відмінком множини від sъto «сто»;
р. девятьсо́т, бр. дзевяцьсот, п. dziewięćset, ч. devět set, слц. deväťsto, вл. dźewjeć stow, нл. źeẃeś stow, болг. де́ветстотин, м. деветстотини, схв. дȅвēmсmȍmūнā, дȅветсто, слн. devétsto;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дев'ятсо́тий
дев'ятсо́тний
дев'ятьсо́т
девятcom
(XIV ст.)
див'ятсто́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзевяцьсот | білоруська |
де́ветстотин | болгарська |
dźewjeć stow | верхньолужицька |
деветстотини | македонська |
źeẃeś stow | нижньолужицька |
dziewięćset | польська |
девятьсо́т | російська |
дȅвēmсmȍmūнā | сербохорватська |
deväťsto | словацька |
devétsto | словенська |
дȅветсто | українська |
devět set | чеська |
дев'ять | ? |
сот | ? |
девѧть | ? |
девѧть | ? |
com «сто» (sъtъ) | ? |
сита́ «мед, розведений водою; [солодкий розчин, у який кришиться спеціально спечена булочка Л]»
зіставляється ще (Брандт РФВ 24, 189; Ильинский РФВ 62, 239–240) із [сот] «стільник», р. сот, со́ты «тс.»;
пов’язується також (Mühl.–Endz. III 1128) із прус. sutristio «сироватка», лит. sutrė (sùtros) «помиї, мутна, брудна рідина, осад», лтс. sutra «гноївка», дірл. suth «сік, молоко»;
з огляду на п. woda, miodem nasycona «вода, сичена медом» виводиться (Горяев 356) від псл. sytъ «ситий»;
загальноприйнятої етимології не має;
р. бр. сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді», др. сыта, п. syta «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розсити́ти
«розвести, розбавити водою»
сити́ти
«робити з меду ситу; насичувати»
сити́ця
«сита; [варений мед (напій) Нед]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» | білоруська |
suth «сік, молоко» | давньоірландська |
сыта | давньоруська |
sutra «гноївка» | латиська |
sutrė «помиї, мутна, брудна рідина, осад» (sùtros) | литовська |
sùtros | литовська |
woda | польська |
sùtros nasycona «вода, сичена медом» | польська |
syta «тс.» | польська |
sytъ «ситий» | праслов’янська |
sutristio «сироватка» | прусська |
сот | російська |
со́ты «тс.» | російська |
сыта́ «сичена медом вода, медовий узвар, розварений мед на воді» | російська |
сот «стільник» | українська |
со́ти «стільник»
псл. sъtъ «тс.»;
сумнівне виведення від сл. *sojiti «колоти» (Moszyński PZJP 216), як і зближення з псл. sъpǫ, suti «сипати» (Mikkola Ursl. Gr. III 25);
переконливої етимології не має;
найімовірнішим є зв’язок з др. сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед», р. ст. сыта «тс.», укр. сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді»;
реконструюється також *sъpto-, як пов’язане чергуванням голосних із *svepetъ, п. ст. świepiet «борть», świepiot «тс.», ч. [svapato] «вулик», др. свепетъ «мед диких бджіл» (Machek LF 55, 150);
недостатньо об´рунтовані пов’язання з дінд. sátaḥ «посудина» (Meillet Études 302), з лит. siū́ti «шити», псл. šiti (Osthoff Parerga I 23; Младенов 624), з лит. sémti «черпати, набирати» (Lidén Studien 37–38);
р. со́ты, сот (одн.), бр. со́ты, др. сътъ, сотъ (одн.), съты (мн.), болг. сът, м. сот, схв. са̑т, саће (зб.), слн. sát, [sęˇt], стсл. сътъ «віск, стільник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сот
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
со́ты | білоруська |
сът | болгарська |
sátaḥ «посудина» | давньоіндійська |
сыта «вода, підсолоджена медом; зварений мед» | давньоруська |
свепетъ «мед диких бджіл» | давньоруська |
сътъ | давньоруська |
siū́ti «шити» | литовська |
sémti «черпати, набирати» | литовська |
сот | македонська |
świepiet «борть» | польська |
sъtъ «тс.» | праслов’янська |
sъpǫ | праслов’янська |
šiti | праслов’янська |
сыта «тс.» | російська |
со́ты | російська |
т | сербохорватська |
*sojiti «колоти» | слов’янські |
sát | словенська |
сътъ «віск, стільник» | старослов’янська |
сита́ «вода, підсолоджена медом, або медовий відвар на воді» | українська |
сот (одн.) | українська |
сотъ (одн.) | українська |
съты (мн.) | українська |
саће (зб.) | українська |
sęˇt | українська |
svapato «вулик» | чеська |
suti «сипати» | ? |
сыта «тс.» | ? |
*sъpto- | ? |
*svepetъ | ? |
świepiet «борть» | ? |
świepiot «тс.» | ? |
соте́ «страва під соусом, переважно приготовлена на великому вогні»
фр. sauté «соте», пов’язане з sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати», яке зводиться до лат. saltāre «танцювати; підстрибувати»;
запозичення з французької мови;
р. болг. соте́, бр. сатэ́, п. sauté «смажене (м’ясо або риба)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
соте́йник
«сковорідка, в якій готують переважно соте»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сатэ́ | білоруська |
соте́ | болгарська |
saltāre «танцювати; підстрибувати» | латинська |
sauté «смажене (м’ясо або риба)» | польська |
соте́ | російська |
sauté «соте» | французька |
sauter «cмажити на великому вогні (на олії або на салі); стрибати, скакати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України