СОБКО — ЕТИМОЛОГІЯ

Севастя́н (чоловіче ім’я)

запозичення з грецької мови;
гр. Σεβαστιανός, пов’язане з Σεβαστός (особове ім’я), утвореним на основі прикметника σεβαστός «високий, священний, високошановний», пов’язаного з дієсловом σέβομαισέβω «соромлюся, боюся; поважаю, шаную, поклоняюся», очевидно, спорідненим з дінд. tyàjati «покидає, залишає напризволяще»;
р. Севастиа́н, Севастья́н, Севастья́на (жін.), Севастиа́на «тс.», бр. Севасцья́н, п. Sebastian, ч. Šebestiàn, слц. Šebastiàn, Sebastiàn, болг. Севастия́н, Севастия́на, схв. Себастиjан, слн. Sebastijan;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Савастя́н
Севастіа́на (жіноче ім’я)
Севастіа́нъ «почестенъ, чести достоинъ» (1627)
Севастія́н
Со́бко
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Севасцья́н білоруська
Севастия́н болгарська
Севастия́на болгарська
Σεβαστιανός грецька
σεβαστός «високий, священний, високошановний» грецька
σέβομαι «соромлюся, боюся; поважаю, шаную, поклоняюся» грецька
σέβω грецька
tyájati «покидає, залишає напризволяще» давньоіндійська
Sebastian польська
Севастиа́н російська
Севастья́н російська
Севастья́на (жін.) російська
Севастиа́на «тс.» російська
Себастиjан сербохорватська
Šebastián словацька
Sebastián словацька
Sebastián словацька
Sebastián словацька
Sebastijan словенська
Šebestián чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України