СМЕРЕКА — ЕТИМОЛОГІЯ

висловлюється припущення про належність до давніх індоєвропейських назв дерев звуконаслідувального характеру (Schuster-Šewc 1462–1463);

вважається запозиченням з давніх іранських мов, у яких рефлексом ір. *srva-, *srma- означалися різні види дерев (Трубачев Этимология 1965, 32–33);

псл. *smerkъ (*smerka, *sm^ьr̥kъ, [*s(k)v^ьr̥kъ, *s(k)verkъ]), можливо, спочатку «ялина; ялина звичайна; ялиця» (значення [«яловець; кедр»] є, очевидно, вторинними);

загальноприйнятої етимології не має;

тлумачиться іноді як доіндоєвропейське (праєвропейське) субстратне слово (Holub–Lyer 444; Skok III 295);

пов’язується з вірм. mair «кедр, сосна, ялиця», mairi «кедровий ліс; хвойний ліс» (Преобр. II 335; Brugmann Grundriss I 741);

припускається також зв’язок з лит. smarsas «жир, мазь», smarstvas «тс.», дісл. smjǫr «масло (вершкове), жир», двн. днн. smëro «тс.», нвн. schmieren «намазувати» за ознакою смолистості (Младенов 595) або з р. смерде́ть (Charpentier Glotta 9, 56) чи з гр. σμῑλαξ «тис» (Machek ESJČ 562);

др. смьрчь «кедр, Cedrus Mill.», п. [smerek] «ялина» (з укр.), smereka, smrek (із слц.), [smreczak, smrok, smyrek, smyrcek, szmerek, śrok, skrzek, skrzec] «тс.», świerk «тс.; [модрина, Larix]», ч. smrk «ялина», [smrek, smrč, smrčka] «тс.», smrčina «тс.; смерекові зарослі, смерековий ліс», слц. smrek «ялина звичайна», červenó smrek (заст.) «модрина європейська, Larix decidua Mill.», smrekovec opadavó «тс.», smriečik «ялина звичайна», smriečok «тс.», вл. šmrěk «ялина», šmrěka, šmrjók, šmrók «тс.», ст. schmrok «ялиця», нл. [šmrěk] «ялина, ялиця», [šmrjok] «тс.», šmrěka «ялиця», škrjok «ялина», ст. šmrjeka (schmreka) «сосна, Pinus», болг. смрика́ «яловець звичайний, Juniperus communis L.; сосна гірська, Pinus montana Mill.», смре́ка́ «яловець звичайний», смери́ка (заст.) «тс.», смрьчъ (заст.) «тс.; ялина звичайна; сосна гірська», смърч «ялина; яловець», м. смрека «яловець звичайний», схв. смре̏ка «яловець; ялина звичайна», [smreˇka, smrе̏kva] «тс.», [smreˇk] «ялиця біла», [смри́ч] «яловець», [smriok] «тс.», [smrk] «яловець низький, Juniperus oxycedrus», [smȑka, smrč] «тс.», смр̑ч «яловець рудуватий, Juniperus rufescens Link.», смр̏ча «яловець; [ялина (висока)]», смр̏чка «яловець», хорв. [smraka] «ялина», слн. smréka «ялиця біла; ялина (червона)», р.-цсл. смрѣча «кедр», смрѣчиѥ, смрѣчь «тс.; яловець», стсл. смрѣча «кедр», смръчь «яловець», смрѣчь «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. świrk «смерека», świerk «тс.» розглядається як варіант форми smrek «тс.», спорідненої з укр. смере́ка;

як семантичну паралель пор. також нвн. Fichtengimpel «щур» (букв. «смерековий снігур»), утворене з Fichte «ялина, смерека» і Gimpel «снігур»;

назва могла бути мотивована тим, що в окремі роки цей рідкісний залітний птах з’являється у хвойних лісах Карпат і Полісся;

похідне утворення від смере́ка «ялина звичайна; ялиця біла; сосна звичайна», що є, очевидно, калькою першого компонента латинської наукової назви щура Pinicola, де pini- пов’язане з лат. pīnus «ялина, смерека; ялиця»;

схв. смре̏кāр «сірий дрізд»;

пов’язане із смере́ка «ялина звичайна; ялиця біла; сосна звичайна»;

назва пояснюється тим, що хвощ має веретеноподібне стебло з розгалуженими гілочками, форма якого нагадує смереку;

пор. аналогічні народні назви хвоща [со́сонка, яли́нка, хво́йка, верете́нце];

пор. ч. smrk «ялина», слц. smrek, укр. смере́ка;

можливо, продовжує псл. [*sv^ьr̥kъ], паралельне утворення до *sm^ьr̥kъ;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. [świrk], świerk не зовсім ясне;

п. świerk, [świrk, świеrczyna] «[модрина]; ялина, Picea excelsa», слц. [svrčina] «ялина», [skverk] «модрина»;

запозичення з польської мови;

п. [świrk], świerk «модрина європейська» пов’язується з укр. смере́ка (Brückner 537–538);