СЕВЕРИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

частково через грецьку мову (гр. Σεϋηρĩνος) запозичено з латинської;

лат. Sevērīnus є похідним від Sevērus, пов’язаного з прикметником sevērus «серйозний, установлений, суворий», утвореним із *se (sē) vērо «без люб’язності»;

sē (sēd) «без» є, очевидно, давньою формою аблатива від основи зворотного займенника se з первісним значенням «сам собою (без нічого)»;

*vēro- «люб’язність» споріднене з дісл. vǣr «дружній, спокійний, приємний», гот. unwērei «небажання», можливо, також з лат. vērus «справжній»;

р. болг. Севери́н, Севери́на, бр. Севяры́н, Севяры́на, п. Seweryn, Seweryna, ч. Severín, Severón, слц. слн. Severín, м. Северин, Северина, схв. Северино, Северина;