СЕВЕРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
Севери́н (чоловіче ім’я)
частково через грецьку мову (гр. Σεϋηρĩνος) запозичено з латинської;
лат. Sevērīnus є похідним від Sevērus, пов’язаного з прикметником sevērus «серйозний, установлений, суворий», утвореним із *se (sē) vērо «без люб’язності»;
sē (sēd) «без» є, очевидно, давньою формою аблатива від основи зворотного займенника se з первісним значенням «сам собою (без нічого)»;
*vēro- «люб’язність» споріднене з дісл. vǣr «дружній, спокійний, приємний», гот. unwērei «небажання», можливо, також з лат. vērus «справжній»;
р. болг. Севери́н, Севери́на, бр. Севяры́н, Севяры́на, п. Seweryn, Seweryna, ч. Severín, Severón, слц. слн. Severín, м. Северин, Северина, схв. Северино, Северина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Севери́на
(жіноче ім’я)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Севяры́н | білоруська |
Севяры́на | білоруська |
Севери́на | білоруська |
Севери́на | білоруська |
Севери́на | білоруська |
Севери́на | білоруська |
Севери́н | болгарська |
unwērei «небажання» | готська |
Σεϋηρĩνος | грецька |
Σεϋηρĩνος | грецька |
Σεϋηρĩνος | грецька |
vǣr «дружній, спокійний, приємний» | давньоісландська |
Sevērīnus | латинська |
sevērus «серйозний, установлений, суворий» | латинська |
*se(sē)vērо «без люб’язності» (sē) | латинська |
sē «сам собою (без нічого)» | латинська |
sēd | латинська |
sēd | латинська |
*vēro- «люб’язність» | латинська |
vērus «справжній» | латинська |
Северин | македонська |
Северина | македонська |
Seweryn | польська |
Seweryna | польська |
Seweryna | польська |
Seweryna | польська |
Севери́н | російська |
Севери́на | російська |
Северино | сербохорватська |
Северина | сербохорватська |
Severín | словацька |
Severín | словенська |
Severín | чеська |
Severýn | чеська |
Severýn | чеська |
Severýn | чеська |
Severýn | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України