СВЯТОСЛАВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Святосла́в (чоловіче ім’я)
псл. Svętoslavъ;
складне утворення індоєвропейського типу з основ прикметника svętъ «святий» та іменника slava;
р. Святосла́в, Святосла́ва, бр. Святасла́ў, Святасла́ва, др. Святославъ, болг. Светосла́в;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Святосла́ва
(жіноче ім’я)
Сла́ва
Сла́вик
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Святасла́ў | білоруська |
| Святасла́ва | білоруська |
| Светосла́в | болгарська |
| Святославъ | давньоруська |
| Svętoslavъ | праслов’янська |
| svętъ «святий» | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| Святосла́в | російська |
| Святосла́ва | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України