САФАТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
Йосафа́т
через посередництво церковнослов’янської мови запозичено з грецької;
гр. ’Ιωσαφάτ, як і лат. losaphat, походить від гебр. I̯ōšāfāṭ, I̯ehōsāfāṭ (букв.) «Ягве (Єгова) судив»;
р. Йосафа́т, бр. Ісафа́т, Јзахва́т, n. Jozafat, ч. Josafat, слц. Jozafát, схв. Йосафат, слн. Jozafat, стсл. Иосафатъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Јѡсафат
«пан судья, аб(о) панскій суд, аб(о) осуженый»
(1627)
Осафа́т
Сафа́т
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ісафа́т | білоруська |
| I̯ōšāfāṭ | гебрайська |
| I̯ehōsāfāṭ | гебрайська |
| 'Ιωσαφάτ | грецька |
| losaphat | латинська |
| Иосафа́т | російська |
| Йосафат | сербохорватська |
| Jozafát | словацька |
| Jozafat | словенська |
| Иосафатъ | старослов’янська |
| Ізахва́т | українська |
| Josafat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України