САРМАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з латинської або грецької мови;

лат. Sarmatae «сармати» походить від гр. Σαρμάται, Συρμάται, що є, очевидно, запозиченням з якоїсь азіатської мови;

досить переконливим є виведення від індоарійського *sar-ma(n)t- «жіночі» («належні жінкам»), похідного від *sar- «жінка» і спорідненого з ір. *har-va(n)t- «тс.», до якого зводиться й псл. *xъr̥vatъ «хорват»;

не менш обґрунтованим може бути визнане й пов’язання компонента sar- з дперс. sar(аh) «голова» (пор. дінд. síraḥ «тс.»), а mat- з ір. mātar- «мати» і тлумачення первісного значення назви як «головні (зверхні, панівні) матер(инськ)і»;

р. бр. болг. сарма́т, п. Sarmata, ч. слц. вл. Sarmat, схв. Сармати, слн. Sarmati;