САПФІР — ЕТИМОЛОГІЯ
сапфі́р
через старослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. σάπφειρος походить від гебр. sappīr, яке зводиться (з певними сумнівами) до дінд. śanipriya- «сапфір» (букв. «любимий Сатурном»);
р. болг. сапфи́р, бр. сапфі́р, др. сапфиръ, ч. слц. слн. safír, вл. safіr, схв. са̀фūр, стсл. сапъфиръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́фі́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сапфі́р | білоруська |
| сапфи́р | болгарська |
| safіr | верхньолужицька |
| sappīr | гебрайська |
| σάπφειρος | грецька |
| śanipriya- «сапфір» (букв. «любимий Сатурном») | давньоіндійська |
| сапфиръ | давньоруська |
| сапфи́р | російська |
| са̀фūр | сербохорватська |
| safír | словацька |
| safír | словенська |
| сапъфиръ | старослов’янська |
| safír | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України