САМСОН — ЕТИМОЛОГІЯ
Самсо́н (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Σαμѱών походить від гебр. Šimšōn, пов’язаного з šimšī «сонячний», похідним від šḗmeš «сонце», спорідненого з ар. šams, ак. šamšu, угаритським š-p-š «тс.»;
р. Самсо́н, ст. Сампсон, бр. болг. Самсо́н, др. Сампсонъ, п. ч. слц. Samson, м. схв. Самсон, слн. Samson, стсл. Самъѱонъ, Самъсонъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Самсонъ
(XIV--XV ст.)
Самѱωнъ
«слъ́нце его»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| šamšu | аккадська |
| šams | арабська |
| Самсо́н | білоруська |
| Самсо́н | болгарська |
| Šimšōn | гебрайська |
| šimšī «сонячний» | гебрайська |
| šḗmeš «сонце» | гебрайська |
| Σαμѱών | грецька |
| Сампсонъ | давньоруська |
| Самсон | македонська |
| Samson | польська |
| Самсо́н | російська |
| Сампсон | російська |
| Самсон | сербохорватська |
| Samson | словацька |
| Samson | словенська |
| Самъѱонъ | старослов’янська |
| Самъсонъ | старослов’янська |
| Samson | чеська |
| š-p-š «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України