САЛЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сал «простір води, льоду, охоплений рибальськими сітями»
запозичення з молдавської чи турецької мови;
молд. сал (рум. sal) «великий пліт» походить від тур. sal «пліт»;
р. [сал] «місце, де пливуть із сіткою»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сал «великий пліт» (рум. sal) | молдавська |
| сал «місце, де пливуть із сіткою» | російська |
| sal | румунська |
| sal «пліт» | турецька |
са́ла «невеликий пліт із снопів для переправи речей через річку; прив’язувався до коня»
запозичення з турецької мови;
тур. sal «пліт» споріднене з аз. каз. кирг. тат. чаг. сал, башк. haл, чув. сулă «тс.», пов’язаними з тюрк. сал «класти, укладати»;
р. [сала, салы́] «тс.; пліт з очерету», болг. сал «пліт; пором», м. сал «пліт»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сал | азербайджанська |
| haл | башкирська |
| сал «пліт; пором» | болгарська |
| сал | казахська |
| сал | киргизька |
| сал «пліт» | македонська |
| сала | російська |
| салы́ «тс.; пліт з очерету» | російська |
| сал | татарська |
| sal «пліт» | турецька |
| сал «класти, укладати» | тюркські |
| сал | чагатайська |
| сулă «тс.» | чуваська |
са́ло
пов’язується також (Мартынов Язык 43) з пкельт. *saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю»);
псл. sadlo, пов’язане з saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо»);
р. болг. м. са́ло, бр. са́ла, др. сало, п. вл. нл. sadło, ч. sàdlo, слц. sadlo, полаб. sodlü, схв. са̏ло, слн. sàlо;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сали́стий
са́лити
са́лниця
«внутрішній свинячий жир»
сало́ха
«товста, пузата жінка»
са́льний
са́льник
(анат., тех.)
са́льни́к
«страва з гречаної каші з печінкою і жиром»
сальнико́вий
сальни́ця
«жирова залоза»
сальце́
саля́лка
«бодня для сала»
са́лянка
«посудина, в якій затовкують сало»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ла | білоруська |
| са́ло | болгарська |
| sadło | верхньолужицька |
| сало | давньоруська |
| saill | ірландська |
| са́ло | македонська |
| sadło | нижньолужицька |
| sodlü | полабська |
| sadło | польська |
| *saldi- (ірл. saill «солонина», saillim «солю») | пракельтська |
| sadlo | праслов’янська |
| saditi «садити, сідати» («те, що сідає на м’ясо») | праслов’янська |
| са́ло | російська |
| са̏ло | сербохорватська |
| sadlo | словацька |
| sálо | словенська |
| sádlo | чеська |
са́ло «тонкий шар криги або невеликі крижинки на воді перед льодоставом, шуга, шерешень»
безпосереднє пов’язання з са́ло1 (Фасмер ІІІ 550) позбавлене підстав;
очевидно, результат видозміни форми сай «тс.» і зближення її з са́ло1;
р. са́ло «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ло «тс.» | російська |
| са́ло | українська |
| сай «тс.» | українська |
| са́ло | українська |
зал
фр. salle «зал; кімната, приміщення» виводиться від германського sal;
нвн. Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») споріднене з днн. sẹli «однокімнатний будинок», дангл. sele, дісл. salr «тс.», гот. saljan «знайти притулок, лишитися», лат. solum «земля, ґрунт; основа», стсл. сєло «населене місце; поле», укр. село́;
запозичене з німецької або французької мови через російську і через польську (форма з м’яким -ля);
р. бр. зал, за́ла, п. sala, ч. sál, слц. sála, вл. sal, болг. за́ла, м. схв. са́ла;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ла
за́льний
са́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зал | білоруська |
| за́ла | білоруська |
| за́ла | болгарська |
| sal | верхньолужицька |
| sal | германські |
| saljan «знайти притулок, лишитися» | готська |
| sele | давньоанглійська |
| sal | давньоверхньонімецька |
| salr «тс.» | давньоісландська |
| sẹli «однокімнатний будинок» | давньонижньонімецька |
| solum «земля, ґрунт; основа» | латинська |
| са́ла | македонська |
| Saal «зал» (двн. свн. sal «однокімнатний будинок») | нововерхньонімецька |
| sala | польська |
| зал | російська |
| за́ла | російська |
| са́ла | сербохорватська |
| sal | середньоверхньнімецька |
| sála | словацька |
| сєло «населене місце; поле» | старослов’янська |
| село́ | українська |
| salle «зал; кімната, приміщення» | французька |
| sál | чеська |
салак «хрущ, Melolontha vulgaris Fabr.» (ент.)
очевидно, похідні утворення від са́ло за зовнішньою подібністю борозняків до кусочків сала;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сале́ник
«личинка хруща»
са́лє́ник
«тс. ВеНЗн; личинка хруща»
салі́й
«тс.»
саляник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ло | українська |
салама́та «рідка страва із завареного борошна»
пор. також каз. салма «суп з галушками»;
зіставлялося також із гр. σαλγαμάτον «їжа з ріпи» (Фасмер ГСЭ ІІІ 170–171) і з пн.-тюрк. solomat (Mikl. TEl, Nachtr. II 184), телеут. salamat «каша»;
пов’язувалося з са́ло (Преобр. ІІ 247) або з со́лод (Соболевский РФВ 66, 348–349; Преобр. ІІ 247);
неясне;
р. салама́та «бовтанка, рідка каша», [салома́та, солома́т, солома́та, солома́ть] «тс.», [салама́ть] «вівсяна крупа, піджарена на салі», бр. [салама́ха], п. sałamacha «саламаха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
салама́ть
«вінегрет»
салама́ха
«саламата, їжа з товченого часнику, хліба і квасолі»
салама́шка
«густий осадок, залишок, гуща»
солома́ха
«саламата»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| салама́ха | білоруська |
| σαλγαμάτον «їжа з ріпи» | грецька |
| салма «суп з галушками» | казахська |
| sałamacha «саламаха» | польська |
| салама́та «бовтанка, рідка каша» | російська |
| салома́та | російська |
| солома́т | російська |
| солома́та | російська |
| солома́ть «тс.» | російська |
| салама́ть «вівсяна крупа, піджарена на салі» | російська |
| salamat «каша» | телеутський |
| са́ло | українська |
| solomat | ? |
салогу́б «міщанин, торговець; [товстощокий чоловік Нед]» (знев. заст.)
очевидно, складне утворення з основ іменників са́ло1 і гу́ба́1 (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ло | українська |
| гу́ба́ | українська |
са́льний «непристойний»
запозичення з російської мови;
р. са́льный, очевидно, походить від фр. sаlе «брудний», що зводиться до свн. sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору»), спорідненого з дірл. sаlach «брудний», лат. sаlīva «слина»;
на російському ґрунті запозичення зблизилося з са́ло;
безпосереднє виведення від са́ло (Фасмер ІІІ 551) викликає сумнів;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́льність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sаlо | давньоверхньонімецька |
| sаlо | давньоверхньонімецька |
| sаlach «брудний» | давньоірландська |
| sаlīva «слина» | латинська |
| са́льный | російська |
| са́ло | російська |
| sаl «мутний» (двн. sаlо «темного кольору») | середньоверхньнімецька |
| са́ло | українська |
| sаlе «брудний» | французька |
саля́нка «(орн.) синиця, Parus; (ент.) огнівка жирова, Pyralis pinguinalis Нед»
похідне утворення від са́ло;
назви зумовлені тим, що гусінь цієї огнівки заводиться в салі, а синиця охоче поїдає сало;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ло | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України