САВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
са́вка «білоголова качка, Oxyura leucocephala Scop.» (орн.)
неясне;
пов’язування з сова́ (Горяев Доп. I 41) недостатньо обґрунтоване;
р. са́вка «тс.; зимова качка, Anas hiemalis», [саутка] «зимова качка», бр. [са́ўка] «сойка, сивоворонка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| са́ўка «сойка, сивоворонка» | білоруська |
| са́вка «тс.; зимова качка, Anas hiemalis» | російська |
| саутка «зимова качка» | російська |
| сова́ | українська |
сак «сумка, торба; снасть для ловіння риби; [сітка для носіння трави О]» (заст.)
менш вірогідна думка (Фасмер ГСЭ ІІ 273, ІІІ 170; Kiparsky GLG 129) про безпосереднє запозичення з грецької або (Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Peisker 67) про посередництво готської мови (гот. sakkus);
нар.-лат. saccus «мішок» походить від гр. σάϰϰος, яке зводиться до гебр. (фінікійського) śaq «мішок, вовняна тканина»;
очевидно, давнє запозичення з народнолатинської мови;
ст. сакъ (рибальський) (1665);
р. бр. болг. м. сак, п. ч. слц. sak «кошик, мішок», вл. нл. sak «рибальська сіть», слн. sàk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підса́к
«рибальський сак»
підса́ка
підсакі́вка
«тс.»
підса́чити
«піймати підсаком»
са́вка
«різновид ятера»
са́ква
«рибальський сак; капшук для тютюну, кресала Л»
са́кви́
«подвійна торба через плече, через спину коня СУМ, Нед; [капшук для тютюну, кресала Л]»
сакві́й
«капшук для тютюну, кресала»
саківки́
(зменш. до са́кви́)
саківно́
«частина рибальського сака»
саковки́
«тс.»
сачо́к
«сітка для ловіння риби, комах у формі конуса з ручкою»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сак | білоруська |
| сак | болгарська |
| sak «рибальська сіть» | верхньолужицька |
| śaq «мішок, вовняна тканина» (фінікійського) | гебрайська |
| sakkus | готська |
| σάϰϰος | грецька |
| сак | македонська |
| saccus «мішок» | народнолатинська |
| sak «рибальська сіть» | нижньолужицька |
| sak «кошик, мішок» | польська |
| сак | російська |
| sak «кошик, мішок» | словацька |
| sàk «тс.» | словенська |
| sak «кошик, мішок» | чеська |
савки́ «сорт великих зимових яблук»
неясне;
можливо, пов’язане з саблу́к «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саблу́к «тс.» | українська |
Са́ва (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Σάββας, очевидно, походить від арам. sāḇa «старий чоловік, дід»;
розглядається також як скорочений варіант імені Сава́тій (Спр. личн. имен 452);
р. Са́вва, бр. болг. м. Са́ва, др. Сава, п. Saba, ч. слц. слн. Sàva, схв. Са̏ва, стсл. Сава;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Сава
(1443)
Сава́
«окружене або пьяныи... старець»
(1627)
Са́вва
са́вити
«святкувати день святого Сави»
(заст.)
Са́вко
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sāḇa «старий чоловік, дід» | арамейська |
| Са́ва | білоруська |
| Са́ва | болгарська |
| Σάββας | грецька |
| Сава | давньоруська |
| Са́ва | македонська |
| Saba | польська |
| Са́вва | російська |
| Са̏ва | сербохорватська |
| Sàva | словацька |
| Sàva | словенська |
| Сава | старослов’янська |
| Сава́тій | українська |
| Sàva | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України