САВАТІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;

гр. Σαββάτιος зводиться до давньоєврейського імені Šabbǝtha̱i̯, похідного від šabbā́th «субота»;

р. Савва́тий, бр. Сава́цій, болг. Сава́тий, стсл. Саватии, Савъватъ;

через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;

гр. Σάββας, очевидно, походить від арам. sāḇa «старий чоловік, дід»;

розглядається також як скорочений варіант імені Сава́тій (Спр. личн. имен 452);

р. Са́вва, бр. болг. м. Са́ва, др. Сава, п. Saba, ч. слц. слн. Sàva, схв. Са̏ва, стсл. Сава;