САБІНА — ЕТИМОЛОГІЯ
Сабі́на (жіноче ім’я)
запозичення із західнослов’янських та інших західноєвропейських мов;
п. ч. вл. Sabina, слц. слн. Sabína, фр. Sabine походять від лат. Sabīna (букв. «сабінянка»), пов’язаного з чоловічим ім’ям Sabīnus, похідним від назви місцевості Sabīna;
р. болг. Саби́на, бр. Сабі́на, схв. Сабина;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Сабі́на | білоруська |
| Саби́на | болгарська |
| Sabina | верхньолужицька |
| Sabīna (букв. «сабінянка») | латинська |
| Sabina | польська |
| Саби́на | російська |
| Сабина | сербохорватська |
| Sabína | словацька |
| Sabína | словенська |
| Sabine | французька |
| Sabina | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України