РУЖИЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́жа «троянда, шипшина; мальва»
запозичення з польської мови;
п. rîża, як і ч. růže, слц. ružа, вл. rîža, нл. roža «тс.», болг. ру́жа «тс.; [мальва]», м. ружа «роза», схв. ру́жа «тс.», походить від лат. rosa «тс.»;
бр. ру́жа «троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ружа
(1627)
ружа́на
«жовто-червонувата корова»
ружє́на
«тс.»
ружи́вий
«рудий»
ру́жий
«червоний»
ружи́ло
«червонуватий віл»
ру́жин
«червоно-бурий бик»
ру́жний
«трояндовий»
ружня́ний
«тс. Пі; рум’яний Нед»
ружова́стий
«рожевуватий»
ружо́вий
«рожевий»
ружува́тися
«рум’янити щоки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́жа «троянда» | білоруська |
| ру́жа «тс.; [мальва]» | болгарська |
| róža | верхньолужицька |
| rosa «тс.» | латинська |
| ружа «роза» | македонська |
| roža «тс.» | нижньолужицька |
| róża | польська |
| ру́жа «тс.» | сербохорватська |
| ružа | словацька |
| růže | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України