РОНДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рондо́ «закруглений шрифт; перо для письма таким шрифтом; віршова форма з тематичними повторами»
запозичення з італійської і французької мов;
іт. rondo (муз.) походить від фр. rondeau (муз., літ.), пов’язаного з rondel «кругленький», похідним від rond «круглий», що, як і іт. rondo, зводиться до лат. rotundus «тс.»;
р. рондо́, ро́ндо, бр. рандо́, ро́нда, п. слц. вл. rondo, ч. rondo (rondî), болг. м. ро́ндо, схв. ро̏ндо, ро̀ндо, слн. rondî;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́ндо
«музична форма з тематичними повторами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рандо́ | білоруська |
| ро́нда | білоруська |
| ро́ндо | болгарська |
| rondo | верхньолужицька |
| rondo (муз.) | італійська |
| rondo | італійська |
| rotundus «тс.» | латинська |
| ро́ндо | македонська |
| rondo | польська |
| рондо́ | російська |
| ро́ндо | російська |
| рȍндо | сербохорватська |
| ро̀ндо | сербохорватська |
| rondo | словацька |
| rondî | словенська |
| rondeau (муз., літ.) | французька |
| rondel «кругленький» | французька |
| rond «круглий» | французька |
| rondo (rondî) | чеська |
| rondó | чеська |
| rondó | чеська |
ронд «збруя»
частково видозмінене запозичення з польської мови;
п. (іст.) rząd «давня оздобна збруя вершника; ряд» етимологічно відповідає укр. ряд (пор. ряди́ти «пишно вбирати, причепурювати»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́нда
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rząd «давня оздобна збруя вершника; ряд» (іст.) | польська |
| ряд (пор. ряди́ти «пишно вбирати, причепурювати») | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України