РИССЮ — ЕТИМОЛОГІЯ

рись «ристь»

очевидно, паралельне утворення до ристь;
недостатньо переконливо зіставлялося з шв. rusa «штурмувати, перекидати, квапитися», укр. ри́хлий, русло́ (Matzenauer LF 18, 246; Scheftelowitz KZ 56, 199);
р. бр. рысь, п.  rysia «рись», rysią «риссю», ryscią, [ryszczą], ст. rześcią «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рис «тс.»
риса́к
риси́стий
риси́ти
ри́ссю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысь білоруська
rysia «рись»«риссю» польська
rysią «рись»«риссю» польська
ryscią «рись»«риссю» польська
ryszczą польська
rześcią «тс.» польська
рысь російська
ристь українська
ри́хлий українська
русло́ українська
rusa «штурмувати, перекидати, квапитися» шведська

рись «кіт рись, Felis lynх L.» (зоол.)

псл. rysь, очевидно, зводиться до давнішого *lysь, спорідненого з лит. lšis «рись», лтс. lũsis, прус. luysis, двн. luhs, нвн. Luchs, днн. lohs, ірл. lug, вірм. lus-, lusanunk̔ (мн.), гр. λύγξ, λυγϰός;
іє. *leuk’-, *louk’- «сяяти, блищати»;
псл. rysь замість *lysь могло бути зумовлене впливом *rysъ «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті);
менш вірогідним здається припущення про появу -r- під впливом ри́кати (Брандт РФВ 24, 15);
викликає сумнів припущення про запозичення слова *rysь з іранських мов (Kořínek LF 67, 289; Janko LF 40, 302);
р. рысь, бр. рысь, рыся, др. рысь, п. ryś, ч. слц. вл. нл. rys, болг. м. рис, схв. ри̏с, слн. rís, стсл. рысъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысь білоруська
рыся білоруська
рис болгарська
rys верхньолужицька
lus- вірменська
lusanunk̔ (мн.) вірменська
λύγξ грецька
λυγϰός грецька
luhs давньоверхньонімецька
lohs давньонижньонімецька
рысь давньоруська
*leuk'- індоєвропейська
*louk'- «сяяти, блищати» індоєвропейська
lug ірландська
lũsis латиська
lūˊšis «рись» литовська
рис македонська
rys нижньолужицька
Luchs нововерхньонімецька
ryś польська
rysь праслов’янська
*lysь праслов’янська
rysь «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті) праслов’янська
*lysь праслов’янська
*rysъ праслов’янська
luysis прусська
рысь російська
ри̏с сербохорватська
rys словацька
rís словенська
рысъ старослов’янська
ри́кати українська
rys чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України