РАЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
Раї́са (жіноче ім’я)
очевидно, через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. *Ραϊσα, можливо, пов’язане з прикметником ῥᾴδιος «легкий» (жін. р. ῥᾴδια), ῥαδινός «тонкий, стрункий»;
р. болг. Раи́са, бр. Раі́са, цсл. Раиса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ра́я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Раі́са | білоруська |
Раи́са | болгарська |
*Ραϊσα | грецька |
ῥᾴδιος «легкий» (жін. р. ῥᾴδια) | грецька |
ῥαδινός «тонкий, стрункий» | грецька |
Раи́са | російська |
Раиса | церковнослов’янська |
ра́яти «радити, напучувати»
зворотне дієслівне утворення від іменної форми ра́йца, яка виникла на польському ґрунті з давнішого *rad(ь)са, похідного від rad(z)ić «радити», rada;
р. [раить] «радити, допомагати», бр. ра́іць «радити», п. raić, rajcować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́яти
по́рай
«порада»
по́рая
«тс.»
рає́ти
ра́єць
«порадник»
ра́їти
райцува́ти
«тс.»
ра́йця
«радник; ратман, член магістрату»
ра́я
«рада»
розра́яти
«розвеселити; відрадити»
спора́яти
«зробити, навести порядок; впоратися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ра́іць «радити» | білоруська |
raić «тс.» | польська |
rajcować «тс.» | польська |
раить «радити, допомагати» | російська |
ра́йца | українська |
*rad(ь)са | українська |
rad(z)ić «радити» | українська |
rada | українська |
ре́я «рухомий поперечний брус на щоглах»
запозичено в давньоруську мову з германських, в українську – через російську з голландської або через російську і польську з німецької;
нвн. Ráhe, Raa, [Ree] «рея» споріднене з гол. ra, дат. rаa, снн. нн. снідерл. rā «тс.», які зводяться до герм. *ráhō- «жердина» (дісл. rā, свн. rahe «тс.»), спорідненого з лит. rė́klė «пристрій з жердин для сушіння»;
р. ре́я, рей, бр. рэ́я, др. рая, п. reja, rej, ч. ráhno, слц. rаhno, слн. rájnа «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рэ́я | білоруська |
*ráhō- «жердина» (дісл. rā, свн. rahe «тс.») | германські |
ra | голландська |
rā | давньоісландська |
рая | давньоруська |
rаa | датська |
rėˊklė «пристрій з жердин для сушіння» | литовська |
rā «тс.» | нижньонімецька |
Ráhe | нововерхньонімецька |
Raa | нововерхньонімецька |
Ree «рея» | нововерхньонімецька |
reja | польська |
rej | польська |
ре́я | російська |
рей | російська |
rā «тс.» | середньонижньонімецька |
rā «тс.» | середньонідерландська |
rаhno | словацька |
rahe | словенська |
rájnа «тс.» | словенська |
ráhno | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України