РАРОГ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. rarogъ;

загальноприйнятої етимології не має;

виводилось (Фасмер III 436; Булаховський Вибр. пр. III 244, 258; Львов ЭИРЯ IV 83; Brückner 454; Moszyński PZJР 130; Holub–Kop. 309; Mikl. EW 271; Meillet Études 405; Matzenauer LF 16, 168; Trautmann 242; Mühl.–Endz. 496, 498; Walde–Hofm. II 421; Uhlenbeck 248) від основи rarъ «вереск, шум» (пор. цсл. раръ «звук»; йшлося про шум крил птаха під час польоту або про характерний крик сокола, пор. Ferianc 93–94), утвореної за допомогою суфікса -r- (як darъ, ріrъ) від кореня ra- (про шум, вереск), яке пов’язується з р. [рай] «гул, шум, відгук» і зіставляється з лит. rojîti «неспокійно, невчасно кричати» (про півня), ríeti «кричати, лаятися», лтс. riêt «гавкати», rãt «лаяти», дісл. rámr «хриплий», remja «ревти», rîmr «голос; каркання», лат. ravus «хриплий», дінд. rā́yati «гавкає» (іє. *ra- «ричати, кричати, гавкати»);

вважається також (Трубачев Этимология 1965, 64–71; Machek ESJČ 508; LiSl III 84) запозиченням з давньоіранської мови, яке зводиться до ір. vāragna- «сокіл», пов’язаного з назвою давньоіранського божества ав. Vǝrǝϑraγna-;

п. rarîg «сокіл, Falco (gennaia sacer)», ч. raroh «птах з групи соколиних», слц. rároh «кречет», вл. raroh «балабан», схв. [rarov] «різновид орла», можливо, також pа̀рог «омар, Palimurus vulgaris», слн. rárog «тс.» (з схв.);