ПІДТЮПЦЕМ — ЕТИМОЛОГІЯ
тю́пати «бігти дрібною риссю; швидко йти або повільно бігти; йти повільно, плентатися»
афективне звуконаслідувальне утворення, пов’язане з ту́пати;
пом’якшення початкового приголосного, на думку Махека, відображає «дрібність» дії;
білоруські форми зіставляються з лит. čiupénti «повільно йти»;
бр. цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти», цю́пацца «падати; повільно працювати», [цю́піць] «кришити», цюп (вигук, що спонукає дитину ходити), цю́пка «дитина, що починає ходити», п. ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти», ч. [t’upat] «дрібно сікти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натю́пати
«набігати, дістати»
пі́дтюпки
підтю́пувати
«рухатися підтюпцем, підбігцем»
пі́дтюпцем
тюп
(виг.)
тюп-тюп
тюпака́
«підбігцем»
тюпако́м
«тс.»
тюпа́чити
тюпа́шити
«тс.»
тю́пки
«нешвидким бігом, дрібною риссю»
тюпори́ти
«плентатися»
тюпоті́ти
«швидко йти Г; дріботіти Нед»
тю́пце́м
«тс.»
тюпцювати
тюпцяти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цю́паць «боязливо ступати (про дітей); падати задом (про дітей); повільно йти» | білоруська |
| цю́пацца «падати; повільно працювати» | білоруська |
| цю́піць «кришити» | білоруська |
| цюп (вигук, що спонукає дитину ходити) | білоруська |
| цю́пка «дитина, що починає ходити» | білоруська |
| čiupénti «повільно йти» | литовська |
| ciupać «злегка ударяти, дрібно сікти» | польська |
| ту́пати | українська |
| t'upat «дрібно сікти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України