ПШЕНИЧНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пшени́ця «Triticum L.» (бот.)
псл. pьšenica, похідне утворення від pьšeno «пшоно»;
р. болг. пшени́ца, бр. пшані́ца, др. пьшеница, п. pszenica, ч. pšenicе, слц. нл. pšenica, вл. нл. pšeńca, полаб. pasinaića, м. пченица, схв. пшѐница, слн. pšeníca, стсл. пьшеница;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пшани́ця
«тс.»
пшенича́нка
«пшенична солома»
пшеничи́на
пшени́чисько
«пшеничище»
пшени́чище
пшени́чний
пшени́чник
«білий пшеничний хліб; (ент.) пильщик, Cephus pygmaeus Нед»
пшени́чниця
«пшеничнище О; пшенична солома»
пшени́чнище
пшеничня́нка
«пшеничнище»
пшени́шниця
«пшенична солома»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пшані́ца | білоруська |
пшени́ца | болгарська |
pšeńca | верхньолужицька |
пьшеница | давньоруська |
пченица | македонська |
pšenica | нижньолужицька |
pšeńca | нижньолужицька |
pasinaića | полабська |
pszenica | польська |
pьšenica | праслов’янська |
pьšeno «пшоно» | праслов’янська |
пшени́ца | російська |
пшѐница | сербохорватська |
pšenica | словацька |
pšeníca | словенська |
пьшеница | старослов’янська |
pšenicе | чеська |
пшоно́ «крупа з проса; [просо, Panicum crus galli L. Mak]»
псл. pьšeno, субстантивований дієприкметник (чол. р. *pьšenъ) від pьxati «товкти»;
назва зумовлена тим, що для одержання пшона необхідно обтовкти зерна проса;
споріднене з дінд. piṣṭám «борошно», piṣṭáḥ «товчений», прус. sompisinis «хліб з борошна грубого помелу»;
р. пшено́, бр. пшано́, др. пьшено, п. pszono, ч. pšano, pšeno, слц. pšeno, схв. пше́на, ше́на «вид конюшини», слн. pšêno «очищене зерно, пшоно», стсл. пьшено;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пшеничник
«сорго, Sorghum L.»
(бот.)
пшо́нник
«суп із пшона»
пшоня́ний
пшоня́ник
«млинець із пшона»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пшано́ | білоруська |
piṣṭám «борошно» | давньоіндійська |
piṣṭáḥ «товчений» | давньоіндійська |
пьшено | давньоруська |
pszono | польська |
pьšeno | праслов’янська |
pьxati «товкти» | праслов’янська |
sompisinis «хліб з борошна грубого помелу» | прусська |
пшено́ | російська |
пше́на | сербохорватська |
ше́на «вид конюшини» | сербохорватська |
pšeno | словацька |
pšêno «очищене зерно, пшоно» | словенська |
пьшено | старослов’янська |
pšano | чеська |
pšeno | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України