ПУР — ЕТИМОЛОГІЯ
пу́ркати «з невеликим шумом випускати гази» (Ме)
очевидно, звуконаслідувальне утворення, похідне від вигуку пур, яким імітується відповідний природний звук;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попу́ркувати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пур | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України