ПРУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

прут

менш обґрунтованими є пов’язання з р. пря́тать «ховати» (Brückner 436; Трубачев LP 8, 242) або пры́ткий «прудкий», укр. прудки́й, п. prędki «тс.» (Преобр. ІІ 139; Brückner 436–437);
споріднене з англ. sprint «бігти щодуху», дісл. spretta «підскакувати, пускати паростки», свн. sprenzen «бризкати»;
псл. prǫtъ «гілка, пагін», очевидно, пов’язане з prǫdъ «течія», prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти»);
р. бр. прут, др. прутъ «прут, гілка», п. pręt, ч. вл. prut, слц. prút, нл. pšut, полаб. prǫt, болг. прът, схв. пру̑т, слн. prót, стсл. прѫтъ «(вербова) гілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запопру́та «тс.»
запру́та «палиця в плетеному тині; палиця для стягання зв’язаного»
підпру́ток «скріпа для розірваної коси»
попру́тити «закрутити ланцюг довкола вантажу»
попру́тка «закрутка (у пилці); клямка»
при́прут «палиця для стягання зв’язаного; палиця в плетеному тині»
припру́тє «тс.»
пру́тик «малий прут; [вид мережки]»
прутикува́ти «шити прутик (мережку)»
прути́на
прути́стий «гіллястий»
прути́ти «заплітати дірку в тині»
прутни́к «погонич»
прутни́чити «бути погоничем»
прутня́стий «тс.»
пруто́к «ніжка листа або плоду»
пру́ття
пру́тчик «прутик»
пру́тяни́й «виготовлений з пруття»
спру́тити «скорчити (кінцівку)»
спрутну́тися «упертися, пручнутися» (ногами)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprint «бігти щодуху» англійська
прут білоруська
прът болгарська
prut верхньолужицька
spretta «підскакувати, пускати паростки» давньоісландська
прутъ «прут, гілка» давньоруська
pšut нижньолужицька
prǫt полабська
prędki «тс.» польська
pręt польська
prǫtъ «гілка, пагін» праслов’янська
prǫdъ «течія» праслов’янська
prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти») праслов’янська
пря́тать «ховати» російська
пры́ткий «прудкий» російська
побе́г російська
побе́г російська
прут російська
пру̑т сербохорватська
sprenzen «бризкати» середньоверхньнімецька
prút словацька
prót словенська
прѫтъ «(вербова) гілка» старослов’янська
прудки́й українська
prut чеська

бу́карт «бешкетник, пустун; позашлюбна дитина»

очевидно, результат гіперистичної видозміни запозиченого з польської мови [бе́нкарт] «тс.» за аналогією до закономірного співвідношення польських і українських звукових форм типу bęben – бу́бон, pręt – прут і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти

букартъ «позашлюбна дитина» (XVII ст.)
бу́кгарт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бе́нкарт «тс.» ?
бу́бон ?
прут ?

прент «металевий стрижень, костиль великого розміру»

запозичення з польської мови;
п. pręt «прут; брус, стрижень» відповідає укр. прут (див.);
бр. [прэнт] «залізний прут»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пре́нтиль «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэнт «залізний прут» білоруська
pręt «прут; брус, стрижень» польська
прут українська

пру́тень «брій, Bryum (L.) Limpr.» (бот.)

у другому випадку явна калька лат. bacillus «прутик, паличка», що входить до складу наукової назви Bacillus anthracis;
похідне утворення від прут;
п. [prątnik] «брій»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прутень чорноснітник «Bacillus anthracis Cohn.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bacillus «прутик, паличка» латинська
prątnik «брій» польська
прут українська

прутну́ти «швидко побігти»

результат видозміни форми [пруднути] «тс.», зближеної з основою прут;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пручну́тися «кинутися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пруднути «тс.» українська
прут українська

пру́ча́тися «чинити опір; [силкуватися, напружуватися ЛексПол]»

очевидно, пов’язане зі [спрутну́тися] «упертися, пручнутися», прут;
зіставляється також (Варбот Этимология 1975, 29–31) з псл. prygati «плигати»;
ототожнення з ч. [pučiti] «набрякати, надимати» (Machek ESJČ 487–488) позбавлене підстав;
ч. [prúčat’ se, sprúčat’ se, vyprúčat’ sa] «тс.», [vyprúčit’ sa] «прогинатися», слц. pručit’ «згинати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пручати «звільнити, вирвати (руку); витягнути (хворостину з тину)»
пручну́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
prygati «плигати» праслов’янська
pručit' «згинати» словацька
спрутну́тися «упертися, пручнутися» українська
прут українська
pučiti «набрякати, надимати» чеська
prúčat' se «тс.» чеська
sprúčat' se «тс.» чеська
vyprúčat' sa «тс.» чеська
vyprúčit' sa «прогинатися» чеська

пру́ті «гуляти» (дит.)

очевидно, похідне утворення від вигуку тпру-тпру «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пр-ту
прь-тю «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тпру-тпру «тс.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України