ПРУГЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
пруг «край, бік, ребро; вінця; край тканини, кант; обрій; зморшка, складка; рубець, шрам, смуга; дуга, півколо; четверта частина робочого дня»
псл. prǫgъ «смуга, край», спочатку «планка для розтягування (напружування) країв тканини на ткацькому верстаті; кросно», prǫga «тс.», prǫžiti «напружувати», пов’язані чергуванням голосних з *pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати»;
р. [пру́га] «пружина; пружна дошка чи штаба», пружи́на, [пру́гло] «сильце, петля, пастка (для птахів)», бр. пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]», [пругі́] «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання», др. пругъ «тенето, сіть, пастка», пругло, пружаль «тс.», п. pręga «смуга», pręg, ч. слц. pruh «тс.», вл. pruha «промінь; смуга», нл. pšuga «тс.», болг. [пръг] «рама», [пръгав] «пружний», м. пруга «смуга, лінія», схв. пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]», [prȗge] «дві планки у ткацтві; кросна», слн. próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса», стсл. сѫпрѫгъ «упряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впопру́жити
«підв’язати попругу»
напру́га
напруга́ти
«напружувати»
напру́гий
«міцний, пружний, напружений»
на́пру́го
«міцно, напружено; нагло, раптово; стрімко»
на́пру́гом
«тс.»
напружа́ти
напружи́ти
«тс.»
опру́г
«упруг»
перенапру́га
підпру́га
«попруга»
підпру́жити
«затягувати попругу»
попру́г
«шрам, подряпина»
попру́га
«ремінь для закріплення сідла; довга смужка; стрічка; [кольорова смуга; шкіряний пояс; дерев’яна перекладина між ніжками ножної ступи; поперечка на кінці плоту Нед; частина рибальського сака]»
попру́жка
«жіночий вовняний пояс»
попружко́ваний
«смугастий»
пру́гати
«кидати, жбурляти»
пруги
«риси»
пругки́й
«пружний; [експансивний Нед]»
пругну́ти
пружа́стий
«смугастий»
пружи́вий
«пружинистий»
пружи́на
пружи́нистий
пружи́нити
пружинува́тий
пружи́нястий
пружи́стий
пру́жити
«напружувати»
пру́житися
«бути пружним»
пружки́
«риси (обличчя)»
пружки́й
пружна́стий
пру́жни́й
пружня́стий
«тс.»
пружо́к
«черешок (листка)»
розпру́га
«напруга, роздвоєння; ущелина»
розпру́жний
«еластичний»
спру́гувати
«пружинити»
спружи́на
«пружина (Ме); деталь ручного млина»
спружи́стий
«пружинистий»
спру́жка
«пружина»
супру́г
«парна упряжка волів; чоловік у шлюбній парі»
супру́га
«парна упряжка волів; дружина, жінка в шлюбній парі Нед; три або чотири пари волів в упряжці; супряга, спрягання волів двох чи кількох господарів»
супру́жий
супру́жити
«спрягати свої воли з чужими»
супру́жний
супру́жник
«один з господарів, які спрягають своїх волів»
упопру́жити
«підв’язати попругу»
упру́г
«четверта частина робочого дня»
упру́гий
«пругкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]» | білоруська |
| пругі́ «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання» | білоруська |
| пръг «рама» | болгарська |
| пръгав «пружний» | болгарська |
| pruha «промінь; смуга» | верхньолужицька |
| пругъ «тенето, сіть, пастка» | давньоруська |
| пругло | давньоруська |
| пружаль «тс.» | давньоруська |
| пруга «смуга, лінія» | македонська |
| pšuga «тс.» | нижньолужицька |
| pręga «смуга» | польська |
| pręg «смуга» | польська |
| prǫgъ «смуга, край» | праслов’янська |
| prǫga «тс.» | праслов’янська |
| prǫžiti «напружувати» | праслов’янська |
| *pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати» | праслов’янська |
| пру́га «пружина; пружна дошка чи штаба» | російська |
| пружи́на | російська |
| пру́гло «сильце, петля, пастка (для птахів)» | російська |
| пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]» | сербохорватська |
| prȗge «дві планки у ткацтві; кросна» | сербохорватська |
| pruh «тс.» | словацька |
| próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса» | словенська |
| сѫпрѫгъ «упряжка» | старослов’янська |
| pruh «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України