ПРОЦЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ

через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;

гр. Προκόπιος пов’язують ізπρόκωπος «схоплений за руків’я, вийнятий з піхов (про меч); той, що схопив меч за руків’я» або зπροκοπή «просування, успіх»;

р. Проко́пий, Проко́фий, розм. Проко́п, бр. Прако́п, ч. слц. Prokop, болг. Проко́пи(й), Проко́п, м. Прокопие, Прокоп, схв. Прокопиjе, Прокоп, слн. Prokop, Prokopij, стсл. Прокопии;