ПРОСТІР — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з балтійських мов;

лит. stìrta «стіг сіна», лтс. stir̃ta «оборіг», stirpa «тс.» споріднені з лат. sterno «стелю, розстилаю», псл. *prosterti, *storna, укр. просте́рти, про́стір, сторона́;

р. скирд, скирда́, ст. скирдъ, бр. сці́рта, [скірда́, скі́рта], п. sterta «скирта»;

псл. *prosterti, пов’язане чергуванням голосних із *storna «сторона» і утворене за допомогою префікса pro- від дієслова *sterti (не збереженого в слов’янських мовах), спорідненого з дінд. stṛṇāti (stṛṇōti, stárati) «сипле, кидає», ав. staraiti «сипле, стеле», лтс. stirinât «рухати, трясти», алб. shtrinj «розстеляю», гр. στόρνῡμι «стелю», στορέννῡμι, στρώννῡμι «тс.», лат. sterno «стелю, розстеляю», дірл. sernim «тс.», сірл. srath «берег, долина»;

р. простере́ть «простерти», др. простерти «тс.», п. rozpostrzeć «розпростерти», ч. prostříti «розстелити», слц. prestriet’ «постелити; накрити (стіл)», вл. přestrěć «розтягти, розстелити (скатертину); закинути (сітку)», нл. pšestrěś «розстелити, простягти», болг. простра́ «простру, простягну; розвішаю (білизну)», м. простре «розстеле; простягне, простре», схв. про̀-стре̄ти «простерти; розстелити; застелити», слн. prostréti «простерти», стсл. прострѣти «тс.»;