ПРИГОРЩА — ЕТИМОЛОГІЯ
го́рстка «пучок, сніпок»
псл. *gъrstь ‹ *grt-tĭ, похідне від тієї самої основи, що й *gъrtati «гортати»;
р. горсть «жменя», бр. [горсть], др. гърсть, п. garść, ч. hrst «тс.», слц. hrsť «кулак; пригорща; сніп», вл. horšć «жменя», нл. gjarsć, полаб. gorslĕ, болг. гръст, м. грст, схв. грст, слн. gȓst, стсл. гръсть «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
горсть
«тс.»
при́гірсть
при́гірщ
при́горшня
при́горщ
при́горща
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| горсть | білоруська |
| гръст | болгарська |
| horšć «жменя» | верхньолужицька |
| гърсть | давньоруська |
| грст | македонська |
| gjarsć | нижньолужицька |
| gorslĕ | полабська |
| garść | польська |
| *g | праслов’янська |
| горсть «жменя» | російська |
| грст | сербохорватська |
| hrsť «кулак; пригорща; сніп» | словацька |
| gȓst | словенська |
| гръсть «тс.» | старослов’янська |
| hrst «тс.» | чеська |
| *g «гортати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України