ПРИГОРЩА — ЕТИМОЛОГІЯ

го́рстка «пучок, сніпок»

псл. *gъrstь ‹ *grt-tĭ, похідне від тієї самої основи, що й *gъrtati «гортати»;
р. горсть «жменя», бр. [горсть], др. гърсть, п. garść, ч. hrst «тс.», слц. hrsť «кулак; пригорща; сніп», вл. horšć «жменя», нл. gjarsć, полаб. gorslĕ, болг. гръст, м. грст, схв. грст, слн. gȓst, стсл. гръсть «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горсть «тс.»
при́гірсть
при́гірщ
при́горшня
при́горщ
при́горща
Етимологічні відповідники

Слово Мова
горсть білоруська
гръст болгарська
horšć «жменя» верхньолужицька
гърсть давньоруська
грст македонська
gjarsć нижньолужицька
gorslĕ полабська
garść польська
*g праслов’янська
горсть «жменя» російська
грст сербохорватська
hrsť «кулак; пригорща; сніп» словацька
gȓst словенська
гръсть «тс.» старослов’янська
hrst «тс.» чеська
*g «гортати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України