ПОРФИРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Порфи́рій
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Πορφύριος пов’язане з прикметником πορφύρεος (еол. πορφύριος) «пурпурний, багряний», похідним від іменника πορφύρα «порфіра (пурпурна мантія); пурпурна тканина»;
р. Порфи́рий, бр. Парфі́р, Парфі́рый, др. Перөурии, Порфурии, слц. Porfýr, болг. Порфи́р(ий), Про́фир, стсл. Порфyрии, Порфири, Порфиръ, Порфилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Пархви́л
Перфирей
(1470)
Перфурии
«багря(н), ровє(н) или чръмнъ, шарлатны(й)»
(ХV ст.), Порфѵ́рїй (1627)
Порфи́р
Порхви́р
Профи́рій
(Ме)
Прохви́р
Пухви́р
Фірій
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Парфі́р | білоруська |
| Парфі́рый | білоруська |
| Порфи́р(ий) | болгарська |
| Про́фир | болгарська |
| Πορφύριος «пурпурний, багряний» (еол. πορφύριος) | грецька |
| πορφύρα «порфіра (пурпурна мантія); пурпурна тканина» | грецька |
| πορφύρεος | грецька |
| Перөурии | давньоруська |
| Порфурии | давньоруська |
| Порфи́рий | російська |
| Porfýr | словацька |
| Порфyрии | старослов’янська |
| Порфири | старослов’янська |
| Порфиръ | старослов’янська |
| Порфилъ | старослов’янська |
| Порфири | старослов’янська |
| Порфиръ | старослов’янська |
| Порфилъ | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України