ПОНОР — ЕТИМОЛОГІЯ

понористий «поритий, нерівний» (про дорогу)

очевидно, похідне утворення від запозиченого молд. поно́р (рум. ponór) «яр, вибій», яке зводиться до болг. [поно́р] «карстова яма» (куди втікає вода), схв. по̀нор «тс.; прірва, безодня», пов’язаних з псл. nora «нора», nyrjati «ниряти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
поно́р «карстова яма» (куди втікає вода) болгарська
поно́р «яр, вибій» (рум. ponór) молдавська
nora «нора» праслов’янська
nyrjati «ниряти» праслов’янська
ponór румунська
по̀нор «тс.; прірва, безодня» сербохорватська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України