ПОЛІКАРПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
Поліка́рп (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичене в давньоруську з грецької;
гр. Πολύκαρπος зводиться до прикметника πολύκαρπος «багатий плодами, плодючий», що складається з основ слів πολύ «численний; великий, значний, широкий» і καρπός «плід»;
р. болг. Полика́рп, бр. Паліка́рп, др. Поликарпъ, п. Роlikarp, ч. слц. Роlykarp, болг. Полика́рп, схв. Поликарпо, слн. Роlikárp, стсл. Полyкаръпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Полика́рп
Полѵка́рпъ
«многоплоден»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Паліка́рп | білоруська |
| Полика́рп | болгарська |
| Полика́рп | болгарська |
| Πολύκαρπος «багатий плодами, плодючий» | грецька |
| πολύ «численний; великий, значний, широкий» | грецька |
| καρπός «плід» | грецька |
| πολύκαρπος | грецька |
| Поликарпъ | давньоруська |
| Роlikarp | польська |
| Полика́рп | російська |
| Поликарпо | сербохорватська |
| Роlykarp | словацька |
| Роlikárp | словенська |
| Полyкаръпъ | старослов’янська |
| Роlykarp | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України