ПОЛЯРУШ — ЕТИМОЛОГІЯ
пуля́ре́с «гаманець»
запозичення з польської мови;
п. pulares, pugilares «тс.» походить від лат. pugillārēs «табличка для заміток, записна книжка», pugillāris «завбільшки як кулак», пов’язаних з pugnus «кулак», спорідненим з гр. πύξ «кулаком», πυγμή, πυγμά «кулак, кулачний бій»;
бр. пулярэ́с, [палярэ́с];
Фонетичні та словотвірні варіанти
паля́руш
паралє́с
паральо́с
парельо́с
«тс.»
поля́рус
поля́руш
пулярець
пуля́рос
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пулярэ́с | білоруська |
| πύξ «кулаком» | грецька |
| πυγμή | грецька |
| πυγμά «кулак, кулачний бій» | грецька |
| pugillārēs «табличка для заміток, записна книжка» | латинська |
| pugillāris «завбільшки як кулак» | латинська |
| pugnus «кулак» | латинська |
| pulares | польська |
| pugilares «тс.» | польська |
| палярэ́с | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України