ПОЗАВТРАШНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

за́втра

результат злиття прийменника псл. za «за» і форми род. в. одн. іменника utro (utra) «ранок», яке в такому звуковому оформленні в українській мові не збереглося;
р. за́втра, [за́втре, зау́тра́], бр. за́ўтра, др. заутра, завтра, ч. zejtra, zítra, слц. zajtra, м. заутре «післязавтра», схв. сутра, слн. zájtra «завтра вранці», záutra «тс.», стсл. заоутра;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́втрашний
за́втрашній
за́втрє «завтра»
за́втрий (день)
за́втрички «тс.»
за́втрій «завтрашній»
за́втрішний
наза́втра
наза́втре «назавтра»
наза́втрю «тс.»
поза́втра «післязавтра»
поза́втрашній «післязавтрашній»
поза́втрей «тс.»
поза́втрий «тс.»
поза́втрім
позавтрішній
поза́втрому
поза́втру
поза́втрьому
позаза́втра «через три дні»
позаза́втрей «тс.»
уза́втра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
за́ўтра білоруська
заутра давньоруська
завтра давньоруська
заутре «післязавтра» македонська
za «за» праслов’янська
utro «ранок» (utra) праслов’янська
utra «ранок» (utra) праслов’янська
за́втра російська
за́втре російська
зау́тра́ російська
сутра сербохорватська
zajtra словацька
zájtra «завтра вранці»«тс.» словенська
záutra «завтра вранці»«тс.» словенська
заоутра старослов’янська
zejtra чеська
zítra чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України