ПЛАЩ — ЕТИМОЛОГІЯ
плащ
псл. *plaščь «плащ», очевидно, похідне від plastъ «пласт» або від пов’язаного з ним platъ «плат» чи, можливо, від ploskъ «плоский»;
зіставляється також (Абаев Пробл. ист. и диал. 14) з перс. palas «шерстяний або волосяний грубий одяг», ос. pœlæz «накидка з грубої тканини»;
р. болг. плащ, бр. плашч, др. плащь, п. płaszcz, ч. слц. plаšt’, вл. нл. płаšć, м. плашт, схв. плȃшт, слн. plášč, стсл. плашть;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плащани́ця
«полотнище із зображенням Христа у труні»
плащени́ця
«тс.»
плащи́на
«поганенький плащ»
пла́щок
«сорочка без рукавів, у яку зодягають дитину до першого причащання»
плащува́тий
«одягнений у плащ або в одяг, схожий на плащ»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
плашч | білоруська |
плащ | болгарська |
płаšć | верхньолужицька |
плащь | давньоруська |
плашт | македонська |
płаšć | нижньолужицька |
pœlæz «накидка з грубої тканини» | осетинська |
palas «шерстяний або волосяний грубий одяг» | перська |
płaszcz | польська |
*plaščь «плащ» | праслов’янська |
plastъ «пласт» | праслов’янська |
platъ «плат» | праслов’янська |
ploskъ «плоский» | праслов’янська |
плащ | російська |
плȃшт | сербохорватська |
plаšt' | словацька |
plášč | словенська |
плашть | старослов’янська |
plаšt' | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України