ПАТЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

пате́нт «посвідчення про винахід; свідоцтво на право торгівлі чи промислу»

запозичення з німецької мови;
н. Patént походить від фр. patente (‹ lettre patente) «свідоцтво, диплом; патент», що виникло з слат. littera pa-tens «відкритий лист», пов’язаного з лат. patēre «бути відкритим, помітним», patera «чаша», patella «сковорода»;
р. болг. м. пате́нт, бр. патэ́нт, п. ч. слц. вл. patent, схв. пàтент, слн. patènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пате́нтика «патентовані лікувальні засоби» (зб.)
патентува́ти «видавати або одержувати патент»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
патэ́нт білоруська
пате́нт болгарська
patent верхньолужицька
patēre «бути відкритим, помітним» латинська
patera «чаша» латинська
patella «сковорода» латинська
пате́нт македонська
Patént німецька
patent польська
пате́нт російська
пàтент сербохорватська
littera pa-tens «відкритий лист» середньолатинська
patent словацька
patènt словенська
patente «свідоцтво, диплом; патент» (‹ lettre patente) французька
patent чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України