ПАСХА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Па́сха «Великдень; іудейське свято на честь виходу з єгипетського рабства»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσχα «тс.» походить від арам. pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи», пов’язаного з гебр. pǣsaḥ «тс.»;
форма пасхальний утворена під впливом слат. paschālis;
р. Па́сха, др. Пасха, п. Pascha, ч. слц. Pascha, болг. Па́сха, м. Пасха (єврейське свято), схв. Па̏сха «тс.», слн. Pasha, стсл. Пасха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Па́ска
«Великдень»
(розм.)
пасха́лія
«таблиця для визначення часу святкування Великодня та інших свят»
пасха́льний
«великодній»
пасхови́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pasḥā «пасхальне ягня, свято Пасхи» | арамейська |
| Па́сха | болгарська |
| pǣsaḥ «тс.» | гебрайська |
| πάσχα «тс.» | грецька |
| Пасха | давньоруська |
| Пасха (єврейське свято) | македонська |
| Pascha | польська |
| Па́сха | російська |
| Па̏сха «тс.» | сербохорватська |
| paschālis | середньолатинська |
| Pascha | словацька |
| Pasha | словенська |
| Пасха | старослов’янська |
| Pascha | чеська |
па́ска «великодній хліб»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσκα є фонетичним варіантом слова πάσχα «пасха»;
існує думка (Преобр. ІІ 26; Соболевский Лекции 145) про виникнення фонетичної форми паска з пасха на слов’янському ґрунті;
р. [па́ска] «великодній свячений сир», бр. пасха, [па́ска], др. паска «пасхальний хліб в іудеїв», п. pascha «великодня їжа», [paska] (з укр.), стсл. паска;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паска́р
«посудина, в якій носять святити паски»
пасча́ний
«стосовний до паски»
па́счин
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пасха | білоруська |
| па́ска | білоруська |
| πάσκα «пасха» | грецька |
| πάσχα | грецька |
| паска «пасхальний хліб в іудеїв» | давньоруська |
| pascha «великодня їжа» | польська |
| paska (з укр.) | польська |
| па́ска «великодній свячений сир» | російська |
| паска | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України