ПАСКАР — ЕТИМОЛОГІЯ
па́ска «великодній хліб»
запозичення з грецької мови;
гр. πάσκα є фонетичним варіантом слова πάσχα «пасха»;
існує думка (Преобр. ІІ 26; Соболевский Лекции 145) про виникнення фонетичної форми паска з пасха на слов’янському ґрунті;
р. [па́ска] «великодній свячений сир», бр. пасха, [па́ска], др. паска «пасхальний хліб в іудеїв», п. pascha «великодня їжа», [paska] (з укр.), стсл. паска;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паска́р
«посудина, в якій носять святити паски»
пасча́ний
«стосовний до паски»
па́счин
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пасха | білоруська |
| па́ска | білоруська |
| πάσκα «пасха» | грецька |
| πάσχα | грецька |
| паска «пасхальний хліб в іудеїв» | давньоруська |
| pascha «великодня їжа» | польська |
| paska (з укр.) | польська |
| па́ска «великодній свячений сир» | російська |
| паска | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України