ПАРХІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
Парфе́ній
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Παρϑένιος пов’язане з прикметником παρϑένιος ‹ παρϑένος «чистий, цнотливий», похідним від іменника παρϑένος «діва», етимологічно неясного;
р. Парфе́ний, бр. Парфе́н, болг. Парте́ний, Парте́ни, Парте́н, стсл. Паръөeнии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Парfєнїй
«д(ѣ)в(с)твенникъ»
(1627)
Парте́н
Парфе́н
Парфе́нтій
Пархве́н
Пархві́н
Пархи́м
Пархі́м
Пархо́м
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Парфе́н | білоруська |
Парте́ний | болгарська |
Парте́ни | болгарська |
Парте́н | болгарська |
Παρϑένιος «чистий, цнотливий» | грецька |
παρϑένος «діва» | грецька |
Парфе́ний | російська |
Паръөeнии | старослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України