ПАНФІЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
Памфі́л (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Πάμφιλος походить від складного прикметника πάμφιλος «всім любий, всіх улюбленець», утвореного з основ πάν «увесь; кожний» і φίλος «улюблений, милий, дорогий», пов’язаного з φιλέω «кохаю, люблю»;
р. болг. Памфи́л, бр. Памфі́л, п. слц. Pamfil, ч. Pamfilos, м. Памфил, схв. Памфилиjе, слн. Pamfil, стсл. Памфилъ, Панфилъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Памфілъ
«всѣ(м) милы(и), вседруже(н)»
(1627)
Панфі́л
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Памфі́л | білоруська |
| Памфи́л | болгарська |
| Πάμφιλος «всім любий, всіх улюбленець» | грецька |
| πάν «увесь; кожний» | грецька |
| φίλος «улюблений, милий, дорогий» | грецька |
| φιλέω «кохаю, люблю» | грецька |
| Памфил | македонська |
| Pamfil | польська |
| Памфи́л | російська |
| Памфилиjе | сербохорватська |
| Pamfil | словацька |
| Pamfil | словенська |
| Памфилъ | старослов’янська |
| Панфилъ | старослов’янська |
| Панфилъ | старослов’янська |
| Панфилъ | старослов’янська |
| Pamfilos | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України