ПОЧВАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
почва́ра «страховище, привид; [личина Куз]»
очевидно, походить від п. poczwara «потвора, бридка людина; страховище; мара», яке виводиться як давнє запозичення з ір. *pati-vāra- (›скіфо-сарм. *pacvara) «дракон, летючий злий дух», пов’язуваного з ір. vāragna- «сокіл» (Трубачев Этимология 1965, 65–70);
менш переконливе пов’язування з п. ст. czwarzyć «наслідувати голос», словом нез’ясованої етимології (Brückner 82, 424), або з заст. potwora «потвора, страховище», яке зазнало табуїстичної деформації (Machek ZfSlPh 28, 160);
бр. пачва́ра «потвора, бридка людина; страховище; нелюд»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́чвар
«свавілля, злочин»
почва́рливий
почва́рний
прочва́ра
«потвора; [сновиддя; харциз Нед]»
(заст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пачва́ра «потвора, бридка людина; страховище; нелюд» | білоруська |
| *pati-vāra- «дракон, летючий злий дух» (›скіфо-сарм. *pacvara) | іранські |
| vāragna- «сокіл» | іранські |
| poczwara «потвора, бридка людина; страховище; мара» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України