ОЧЕРТ — ЕТИМОЛОГІЯ
че́рта́ «риса»
псл. *čr̥ta, пов’язане з псл. *čersti (‹ *čert-ti), *čr̥tǫ «різати»;
спорідненe з лит. kirtà «удар», kir̃sti «рубати, бити», kir̃tis «удар», дінд. kṛtíṣ «ніж», kṛ́tā «розколина, тріщина», kártati «ріже», лтс. cìrst «рубати», ав. karǝta- «тс.», алб. geth (‹ *kertō) «стрижу», оск. cortex «кора»;
іє. *ker-t- «різати»;
р. черта́ «риса; [різець]», черти́ть «креслити», бр. чарці́ць «тс.», болг. черта́ «риса», черта́я «креслю», м. црта «риса; (він) креслить», схв. цр̏та «риса», цр̏тати «креслити», слн. čŕta «риса, лінія», čŕtati «креслити», стсл. чрьта «риса, лінія»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́черт
«коло»
очерта́ти
«описувати»
о́черти
«риси»
очерто́во
«колом»
о́чертом
«тс.»
про́черть
«прогалина, галявина»
черсти
черта́к
«прикордонний вартовий пост»
черта́стий
черте́ж
«вирубка, цілина; сіножать»
черти́на
«ескіз»
черти́нка
«риска»
че́рти́ця
«дерево з обдертою корою»
черті́ж
«вирубка, цілина; сіножать»
че́ртка
«риска»
черткува́ти
«штрихувати»
черто́ваний
«штрихований»
че́рточка
«вібріон»
(біол.)
черточкува́ти
«пунктувати»
чертува́тися
«малюватися»
черть
«риска, лінія»
черть
«штрих, лінія»
черть
«вигук на позначення удару»
черча́стий
«смугастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| karǝta- «тс.» | авестійська |
| geth «стрижу» (‹ *kertō) | албанська |
| чарці́ць «тс.» | білоруська |
| черта́ «риса» | болгарська |
| kṛtíṣ «ніж» | давньоіндійська |
| *ker-t- «різати» | індоєвропейська |
| cìrst «рубати» | латиська |
| kirtà «удар» | литовська |
| црта «риса; (він) креслить» | македонська |
| cortex «кора» | оскська |
| *čr̥ta | праслов’янська |
| *čersti (‹ *čert-ti) | праслов’янська |
| черта́ «риса; [різець]» | російська |
| та «риса» | сербохорватська |
| čŕta «риса, лінія»«креслити» | словенська |
| čŕtati «риса, лінія»«креслити» | словенська |
| чрьта «риса, лінія» | старослов’янська |
| черти́ть «креслити» | українська |
| черта́я «креслю» | українська |
| тати «креслити» | українська |
| *čr̥tǫ «різати» | ? |
| kir̃sti «рубати, бити» | ? |
| kir̃tis «удар» | ? |
| kṛ́tā «розколина, тріщина» | ? |
| kártati «ріже» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України