ОХАБА — ЕТИМОЛОГІЯ
оха́бити «залишити; зіпсувати»
префіксальне утворення від *ха́бити;
пор. р. [поха́бить] «псувати», п. chabeta «шкапа», [chaby] «кістки, що виступають з-під шкіри», стсл. хабити «псувати, гноїти», які зводяться, очевидно, до псл. xabiti;
дальші зв’язки неясні;
др. охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися», п. [ochab] «болото», ч. ochabovat «слабнути», ст. ochabiti (ochabnouti) «знесилитися, утратити здатність», слц. ochabovat’ «слабнути, занепадати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зоха́бити
«знехтувати, занедбати; залишити, покинути»
оха́б
«падло»
о́хаб
«калюжа, болото, старе русло річки; негідник, негідниця»
оха́ба
«тс.; гнила колода; ледар, нероба»
о́хаби
«рештки дрібних дров на зрубі»
оха́бисько
«калюжа, болото, старе русло річки»
оха́битися
«забути, загубити; залишитися»
оха́бище
«тс.»
охабле́нник
«безтолковий, недбалий, неохайний, розбещений, нікчемний»
охабля́ти
«залишати; псувати»
о́хап
«пропуск в оранці»
похаби́тися
«залишити, покинути»
уха́би́ти
«залишити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| охабитися «покинути, залишити; перестати, припинити; відстати, утриматися» | давньоруська |
| chabeta «шкапа» | польська |
| ochab «болото» | польська |
| xabiti | праслов’янська |
| поха́бить «псувати» | російська |
| ochabovat' «слабнути, занепадати» | словацька |
| хабити «псувати, гноїти» | старослов’янська |
| ochabovat «слабнути» | чеська |
| *ха́бити | ? |
| поха́бить «псувати» | ? |
| chaby «кістки, що виступають з-під шкіри» | ? |
| ochabiti «знесилитися, утратити здатність» (ochabnouti) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України