ОСИТНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
о́сить «досить давно»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з болг. се́тен «останній», ст. сетьнъ «тс.», яке зіставляється з лат. sērus «тс.», sērō «пізно», гот. seiþus «пізній», þana-seiþs «наступний після того», дангл. sīđ «пізно», що зводяться до іє. *se-/sē- (‹ *sē(i)-) «пізній; той, що був потім» (Младенов 579);
Фонетичні та словотвірні варіанти
осе́тня
«чималий час»
(пора)] ЛексПол
о́ситній
«досить давній»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́тен «останній» | болгарська |
| seiþus «пізній» | готська |
| sīđ «пізно» | давньоанглійська |
| *se-/sē- «пізній; той, що був потім» (‹ *sē(i)-)(Младенов 579) | індоєвропейська |
| sērus «тс.» | латинська |
| сетьнъ «тс.» | ? |
| sērō «пізно» | ? |
| þana-seiþs «наступний після того» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України