ОНУФРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
Оно́прій (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ὀνούφριος (Ὀννόφριος, Ὀννώφριοσ, Ὀυννόφρεος) походить від єг. *Onnophris, епітета бога Озіріса;
виведення від гр. ὄνος «осел» і φέρω «маю, володію» (Вл. імена 76; Спр. личн. имен 441; Илчев 368) помилкове;
р. Ону́фрий, Ану́фрий, бр. Ану́фрый, [Анухрэ́й, Ано́прый, Анупрэ́й, Нупрэ́й, Нухрэ́й], п. Onufry, слц. Onufer, болг. Ону́фри, Ону́фрий, м. Онуфрие, схв. Онуфриjе, стсл. Оноуфрии, Онофрии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Нуфре́й
(Ме)
Они́шко
Оні́фер
Оні́фрій
Оні́фро
Оні́хро
Оножко
(1475)
Оно́йко
Онофер
Оно́фрий
Онофро́
Оно́фцьо
Оношко
(1490)
Оно́шко
Ону́прій
Онуфре́й
(Ме)
онуфре́йка
(у спо-лученні [гречка-о.] «гречка, посіяна близько дня св. Онуфрія»)
Ону́фрій
Ону́фрій
(1627)
Ону́хрій
Ону́хро
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ану́фрый | білоруська |
| Ону́фри | болгарська |
| Ὀνούφριος | грецька |
| ὄνος «осел» | грецька |
| *Onnophris | єгипетська |
| Онуфрие | македонська |
| Onufry | польська |
| Ону́фрий | російська |
| Онуфриjе | сербохорватська |
| Onufer | словацька |
| Оноуфрии | старослов’янська |
| Ану́фрий | українська |
| Анухрэ́й | українська |
| Ано́прый | українська |
| Анупрэ́й | українська |
| Нупрэ́й | українська |
| Нухрэ́й | українська |
| Ону́фрий | українська |
| φέρω «маю, володію» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України